АНОНС: У Запоріжжі презентують "Пісні Української революції"

У Запоріжжі відбудеться концерт «Хореї Козацької» із презентацією музичного альбому «Пісні Української революції».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

"Пісні Української революції" - це спільний проект Українського інституту національної пам'яті, народного артиста України Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Української революції 1917-1921 років.

Серед авторів текстів та композиторів творів – класики української культури: Павло Тичина, Христя Алчевська, Олександр Олесь, Роман Купчинський, Ярослав Ярославенко, Михайло Гайворонський, Олександр Кониський та інші.

"Твори, що увійшли до альбому "Пісні Української революції" – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам'яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху. Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-21 років.

Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття", - розповідає музикант, кобзар, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

Завантажити альбом можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатор заходу: Український інститут національної пам'яті, Запорізька обласна державна адміністрація.

Партнери: Запорізька філармонія.

Час: 21 серпня, середа, 18.00

Місце: Запорізька обласна філармонія, пр. Соборний, 183, м.Запоріжжя,

Вхід вільний!

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.