Історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня

10 жовтня на великі екрани вийде історичний бойовик "Захар Беркут" за мотивами однойменного твору Івана Франка. Стрічку знімали у співпраці американський та український режисери влітку 2018 року, а зараз триває монтаж.

Подробиці процесу зйомки й постпродакшену розповідає в репортажі "TheБабель".

Події фільму відбуваються у 1241 році. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, знищуючи все на своєму шляху. Біля підніжжя карпатських гір військо зупиняється. Місцеві мисливці звільняють полонених, і хан вирішує помститися карпатським жителям. Громада на чолі з Захаром Беркутом готова захистити свою землю.

Кадр з фільму
Кадр з фільму

Зйомки тривали в Карпатах, Києві та Київській області. Роль Захара Беркута грає Роберт Патрік – виконавець ролі Т-1000 у фільмі "Термінатор-2". Створюють фільм два режисери: Ахтем Сеїтаблаєв з України та Джон Вінн із Голлівуду.

Перший відповідав за драматичну складову фільм, а Вінн — за екшн та роботу з акторами. Для нього це був режисерський дебют.

За словами генерального продюсера "Захара Беркута" Єгора Олесова, що від ідеї до постпродакшена минуло більше 2,5 року. Тільки на розробку проекту пішло півтора року. Багато часу витратили на експедиції в Карпати, пошук костюмних зразків і побудову декорацій.

Партнером і консультантом фільму став Міжнародний фонд Івана Франка. Усього для "Захара..." пошили близько 500 костюмів, бо в музеї зразків не знайшли.

"Найскладніша декорація фільму — ущелина. Ми знайшли кілька ущелин у Карпатах, але знімати там виявилося важко. Погода погана, на дорогу йде дуже багато часу. Немає відповідних готелів для американських акторів. Тому вирішили споруджувати декорацію на студії. З цим чудово впоралася команда Влада Одуденка", — розповів Олесов.

Бюджет "Захара..." — 113,5 мільйона гривень, 29,8 з яких виділило Держкіно.

Зараз фільм на стадії постпродакшену. Перший етап — монтаж. На ньому відзнятий матеріал збирають в історію. Після нього — комп'ютерна графіка, корекція кольору і звукове оформлення.

Хоча до прем'єри залишається трохи більше двох місяців, але права на показ "Захра Беркута" вже продані в Іспанію, Францію, Італію, Південну Корею, США, Японію, Індію та Молдову.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.