Міністр закордонних справ ФРН перепросив за придушення нацистами Варшавського повстання

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас приніс вибачення за злочини нацистів проти поляків, зокрема, за різанину під час Варшавського повстання.

Цю заяву він зробив під час візиту до Музею Варшавського повстання в 75-ту річницю повстання 1944 року, передає "Новое время" з посиланням на Радіо Польща.

"Руйнування столиці [Польщі німцями] було особливо похмурим епізодом тієї війни, свідомим ударом по всьому тому, що становило основу польської ідентичності... Мені соромно за те, що німці - від імені Німеччини - заподіяли Польщі", - заявив Маас.

 
Міністри закордонних справ Польщі та Німеччини 1 серпня відвідали Музей Варшавського повстання
Agencja Gazeta / Slawomir Kaminski via REUTERS
Очільник МЗС Німеччини додав, що від нацистів постраждали не тільки Варшава, а й жителі всієї території Польщі, окупованої Німеччиною.

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року в Варшаві почалося найбільше збройне повстання польського підпілля проти німецьких окупантів. У Варшавському повстанні брали участь близько 40 тисяч осіб, насамперед повстанці підпільної Армії Крайової.

Під час боїв на вулицях Варшави загинуло близько 18 тисяч повстанців. У каральних кампаніях загинули від 150 тисяч до 200 тисяч мирних жителів. Варшава була майже повністю зруйнована.

Варшавське повстання тривало 63 дні і закінчилася капітуляцією повстанців.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.