Міністр закордонних справ ФРН перепросив за придушення нацистами Варшавського повстання

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас приніс вибачення за злочини нацистів проти поляків, зокрема, за різанину під час Варшавського повстання.

Цю заяву він зробив під час візиту до Музею Варшавського повстання в 75-ту річницю повстання 1944 року, передає "Новое время" з посиланням на Радіо Польща.

"Руйнування столиці [Польщі німцями] було особливо похмурим епізодом тієї війни, свідомим ударом по всьому тому, що становило основу польської ідентичності... Мені соромно за те, що німці - від імені Німеччини - заподіяли Польщі", - заявив Маас.

 
Міністри закордонних справ Польщі та Німеччини 1 серпня відвідали Музей Варшавського повстання
Agencja Gazeta / Slawomir Kaminski via REUTERS
Очільник МЗС Німеччини додав, що від нацистів постраждали не тільки Варшава, а й жителі всієї території Польщі, окупованої Німеччиною.

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року в Варшаві почалося найбільше збройне повстання польського підпілля проти німецьких окупантів. У Варшавському повстанні брали участь близько 40 тисяч осіб, насамперед повстанці підпільної Армії Крайової.

Під час боїв на вулицях Варшави загинуло близько 18 тисяч повстанців. У каральних кампаніях загинули від 150 тисяч до 200 тисяч мирних жителів. Варшава була майже повністю зруйнована.

Варшавське повстання тривало 63 дні і закінчилася капітуляцією повстанців.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.