У Варшаві вшанували українців, загиблих за свободу Польщі. ФОТО

З нагоди 74-ї річниці початку Варшавського повстання українські дипломати та діаспора польської столиці вшанували пам'ять членів української родини Федороньків.

Про це повідомляє прес-служба українського посольства у Польщі на своїй сторінці у Фейсбуці.

"З нагоди 74-ї річниці вибуху Варшавського повстання Посол України Андрій Дещиця, голова Об'єднання українців Польщі Петро Тима та українські дипломати поклали вінок до пам'ятного знаку на честь славетної української родини Федороньків у Варшаві", – йдеться у повідомленні.

 Фото: FB  Посольства Україн в Польщі

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року підпільна організація Армія Крайова розпочала виступ проти гітлерівських окупантів, аби звільнити столицю від ворога до приходу Червоної армії. Учасниками Варшавського повстання стали близько 23 тисячі солдатів АК, серед яких були і українці. Після 63 днів боротьби виступ був придушений. У боях з гітлерівцями загинуло 18 тисяч повстанців та від 130 до 150 тисяч мирного населення.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Серед загиблих опинилися й члени української родини Федороньків. Брати Орест (псевдо "Форт") та В’ячеслав (псевдо "Славек") у лавах Армії Крайової загинули у перші дні Варшавського повстання. Третій брат Олександр був льотчиком в дивізіоні винищувачів у Великій Британії. Загинув у 1944 під час бомбардувань Манненгейма в Німеччині.

Брати Федороньки. Фото: khm.depo.ua

Голова родини Семен Федоронько – Головний православний капелан Війська Польського – розстріляний НКВД в Катині в 1940 року.

8 листопада 2008 року пам'ятний знак на честь участі українців у Варшавському повстанні відкрили Президент Республіки Польща Лех Качинський та дочка В’ячеслава Федоронька – Олександра Федоронько-Адамчевська.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Як повідомлялося, в парку "Муромець" у Києві відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.