У Варшаві вшанували українців, загиблих за свободу Польщі. ФОТО

З нагоди 74-ї річниці початку Варшавського повстання українські дипломати та діаспора польської столиці вшанували пам'ять членів української родини Федороньків.

Про це повідомляє прес-служба українського посольства у Польщі на своїй сторінці у Фейсбуці.

"З нагоди 74-ї річниці вибуху Варшавського повстання Посол України Андрій Дещиця, голова Об'єднання українців Польщі Петро Тима та українські дипломати поклали вінок до пам'ятного знаку на честь славетної української родини Федороньків у Варшаві", – йдеться у повідомленні.

 Фото: FB  Посольства Україн в Польщі

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року підпільна організація Армія Крайова розпочала виступ проти гітлерівських окупантів, аби звільнити столицю від ворога до приходу Червоної армії. Учасниками Варшавського повстання стали близько 23 тисячі солдатів АК, серед яких були і українці. Після 63 днів боротьби виступ був придушений. У боях з гітлерівцями загинуло 18 тисяч повстанців та від 130 до 150 тисяч мирного населення.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Серед загиблих опинилися й члени української родини Федороньків. Брати Орест (псевдо "Форт") та В’ячеслав (псевдо "Славек") у лавах Армії Крайової загинули у перші дні Варшавського повстання. Третій брат Олександр був льотчиком в дивізіоні винищувачів у Великій Британії. Загинув у 1944 під час бомбардувань Манненгейма в Німеччині.

Брати Федороньки. Фото: khm.depo.ua

Голова родини Семен Федоронько – Головний православний капелан Війська Польського – розстріляний НКВД в Катині в 1940 року.

8 листопада 2008 року пам'ятний знак на честь участі українців у Варшавському повстанні відкрили Президент Республіки Польща Лех Качинський та дочка В’ячеслава Федоронька – Олександра Федоронько-Адамчевська.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Як повідомлялося, в парку "Муромець" у Києві відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.