Президент Польщі: Пам'ять поляків про Креси не спрямована проти когось

22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі «Semper Fidelis».

Про це повідомляє "Польське Радіо".

Статуетка премії
Статуетка премії "Semper Fidelis"
PAP/Tomasz Gzell

У палаці у Вілянові – колишній королівській резиденції в межах сучасної Варшави – 22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі "Semper Fidelis".

Її вручають в цьому році вперше. Надалі вона буде присуджуватися окремим особам, установам і громадським організаціям за активну участь у збереженні спадщини східних околиць довоєнної Республіки Польща, нині територій в складі Литви, Білорусі та України, - т.зв. Кресів (польською Околиці).

Пам'ять про Креси - "це не пам'ять проти кого-небудь, а справжній дар серця, щира турбота і пам'ять, пропоновані тим, кого ми не можемо забути як нація", - з такими словами звернувся президент Польщі Анджей Дуда до учасників церемонії нагородження премією "Semper Fidelis".

У листі президента Польщі, який зачитала його радниця Зоф'я Ромашевська, також висловлено подяку тим, хто зберігає польську спадщину за східним кордоном країни: "Спасибі за турботу про наших співвітчизників на Сході, за турботу про їх могили".

Серед нагороджених премією "Semper Fidelis" в цьому році: Стефан Адамський, голова організації польських скаутів в Україні, журнал "Wołanie z Wołynia", римсько-католицький священик і професор соціальних наук Роман Дзвонковський, полковник Вероніка Себастьянович, солдат Армії Крайової, і Союз польських скаутів в Литві.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.