Президент Польщі: Пам'ять поляків про Креси не спрямована проти когось

22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі «Semper Fidelis».

Про це повідомляє "Польське Радіо".

Статуетка премії
Статуетка премії "Semper Fidelis"
PAP/Tomasz Gzell

У палаці у Вілянові – колишній королівській резиденції в межах сучасної Варшави – 22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі "Semper Fidelis".

Її вручають в цьому році вперше. Надалі вона буде присуджуватися окремим особам, установам і громадським організаціям за активну участь у збереженні спадщини східних околиць довоєнної Республіки Польща, нині територій в складі Литви, Білорусі та України, - т.зв. Кресів (польською Околиці).

Пам'ять про Креси - "це не пам'ять проти кого-небудь, а справжній дар серця, щира турбота і пам'ять, пропоновані тим, кого ми не можемо забути як нація", - з такими словами звернувся президент Польщі Анджей Дуда до учасників церемонії нагородження премією "Semper Fidelis".

У листі президента Польщі, який зачитала його радниця Зоф'я Ромашевська, також висловлено подяку тим, хто зберігає польську спадщину за східним кордоном країни: "Спасибі за турботу про наших співвітчизників на Сході, за турботу про їх могили".

Серед нагороджених премією "Semper Fidelis" в цьому році: Стефан Адамський, голова організації польських скаутів в Україні, журнал "Wołanie z Wołynia", римсько-католицький священик і професор соціальних наук Роман Дзвонковський, полковник Вероніка Себастьянович, солдат Армії Крайової, і Союз польських скаутів в Литві.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.