Міністр закордонних справ ФРН перепросив за придушення нацистами Варшавського повстання

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас приніс вибачення за злочини нацистів проти поляків, зокрема, за різанину під час Варшавського повстання.

Цю заяву він зробив під час візиту до Музею Варшавського повстання в 75-ту річницю повстання 1944 року, передає "Новое время" з посиланням на Радіо Польща.

"Руйнування столиці [Польщі німцями] було особливо похмурим епізодом тієї війни, свідомим ударом по всьому тому, що становило основу польської ідентичності... Мені соромно за те, що німці - від імені Німеччини - заподіяли Польщі", - заявив Маас.

 
Міністри закордонних справ Польщі та Німеччини 1 серпня відвідали Музей Варшавського повстання
Agencja Gazeta / Slawomir Kaminski via REUTERS
Очільник МЗС Німеччини додав, що від нацистів постраждали не тільки Варшава, а й жителі всієї території Польщі, окупованої Німеччиною.

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року в Варшаві почалося найбільше збройне повстання польського підпілля проти німецьких окупантів. У Варшавському повстанні брали участь близько 40 тисяч осіб, насамперед повстанці підпільної Армії Крайової.

Під час боїв на вулицях Варшави загинуло близько 18 тисяч повстанців. У каральних кампаніях загинули від 150 тисяч до 200 тисяч мирних жителів. Варшава була майже повністю зруйнована.

Варшавське повстання тривало 63 дні і закінчилася капітуляцією повстанців.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.