Міністр закордонних справ ФРН перепросив за придушення нацистами Варшавського повстання

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас приніс вибачення за злочини нацистів проти поляків, зокрема, за різанину під час Варшавського повстання.

Цю заяву він зробив під час візиту до Музею Варшавського повстання в 75-ту річницю повстання 1944 року, передає "Новое время" з посиланням на Радіо Польща.

"Руйнування столиці [Польщі німцями] було особливо похмурим епізодом тієї війни, свідомим ударом по всьому тому, що становило основу польської ідентичності... Мені соромно за те, що німці - від імені Німеччини - заподіяли Польщі", - заявив Маас.

 
Міністри закордонних справ Польщі та Німеччини 1 серпня відвідали Музей Варшавського повстання
Agencja Gazeta / Slawomir Kaminski via REUTERS
Очільник МЗС Німеччини додав, що від нацистів постраждали не тільки Варшава, а й жителі всієї території Польщі, окупованої Німеччиною.

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року в Варшаві почалося найбільше збройне повстання польського підпілля проти німецьких окупантів. У Варшавському повстанні брали участь близько 40 тисяч осіб, насамперед повстанці підпільної Армії Крайової.

Під час боїв на вулицях Варшави загинуло близько 18 тисяч повстанців. У каральних кампаніях загинули від 150 тисяч до 200 тисяч мирних жителів. Варшава була майже повністю зруйнована.

Варшавське повстання тривало 63 дні і закінчилася капітуляцією повстанців.

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».