"Помпеї" на Тернопільщині. У шарі мулу збереглася вулиця XVII століття

Сміття, горіхова шкаралупа, вишневі кісточки, дерев’яні споруди, фрагменти одягу, взуття, прикрас і посуду. Усе це в неушкодженому вигляді законсервувала в Залізцях на Тернопільщині повінь у XVII столітті.

На збережені артефакти натрапили нещодавно археологи Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України під час розкопок у Зборівському районі, повідомляє "Терміново".

За словами наукового співробітника "ОАСУ" Василя Ільчишина, дослідження в Залізцях були діагностичного характеру з метою з'ясування перспектив досліджень культурного шару в центрі містечка.

 
Василь Ільчишин в процесі виборки об'єктів XVII ст

Та вже на глибині 40 см науковці натрапили на скупчення битого скляного посуду XVIII століття. Глибше археологи відкопали фрагменти дерев'яного зрубу 2-ї половини XVII сторіччя.

Під цією спорудою залягав стерильний шар мулу, проте Ільчишин вирішив перевірити його на предмет раніших нашарувань.

"І тут сталося неймовірне! – розповідає археолог, – Під шаром мулу приховувався цілий міський світ і життя середини XVIІ. Ми знайшли кам'яну вимостку ринкової площі, поміж тих каменів були найрізноманітніші предмети, які характеризують побут мешканців, їхнє життя і ті історичні події, що тоді вирували".

 
Скляний посуд , пляшки, келихи XVIII століття з верхніх шарів розвідкового розкопу 

Шар мулу вкрив площу Ринок після великої повені, яка затопила місто, і законсервував усе, що тоді лежало чи розміщувалося на бруківці.

Поміж каменів дослідники виявили шкаралупу лісових та волоських горіхів, насіння гречки, кісточки вишні чи черешні, кору дерев, гілки, фрагменти трісок, дощок, шкіряного одягу, взуття, керамічного та скляного посуду, монети та предмети озброєння, прикраси – намистини, бісер.

Через вплив часу та сильної кислотності металеві предмети окиснилися, тож монети й вироби з кольорового металу атрибутувати вкрай важко.

 
Бойова сокира, наконечник стріли до лука та ніж XVII століття 

Знайдені також предмети зброї – алебарда, ніж і наконечник стріли свідчать про причини повені.

"Вони підказують нам про те , з чим пов'язана та повінь – найімовірніше, що ця подія трапилась якраз в період Зборівської битви 1649 року. У той час турки могли розграбувати місто і розібрати греблю. Залозецький став на той час мав більше 1000 га площі і був у 4 рази більший, ніж зараз. А старе місто знаходилось нижче по течії від ставу. І величезна кількість води і мулу миттєво заполонила долину Серету і, відповідно, затопила місто, тим самим "заморозивши" ту мить міського життя і побуту", – пояснює Ільчишин.

 
Керамічна кахля 2 половини XVII сторіччя з рослинним орнаментом 

Археолог підкреслює, що археологічна пам'ятка Старі Залізці, в якій збереглися дерев'яна забудова та дерев'яні й органічні предмети, єдина така на Тернопільщині.

Ширші археологічні дослідження заплановані на наступний рік.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб