"Помпеї" на Тернопільщині. У шарі мулу збереглася вулиця XVII століття

Сміття, горіхова шкаралупа, вишневі кісточки, дерев’яні споруди, фрагменти одягу, взуття, прикрас і посуду. Усе це в неушкодженому вигляді законсервувала в Залізцях на Тернопільщині повінь у XVII столітті.

На збережені артефакти натрапили нещодавно археологи Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України під час розкопок у Зборівському районі, повідомляє "Терміново".

За словами наукового співробітника "ОАСУ" Василя Ільчишина, дослідження в Залізцях були діагностичного характеру з метою з'ясування перспектив досліджень культурного шару в центрі містечка.

 
Василь Ільчишин в процесі виборки об'єктів XVII ст

Та вже на глибині 40 см науковці натрапили на скупчення битого скляного посуду XVIII століття. Глибше археологи відкопали фрагменти дерев'яного зрубу 2-ї половини XVII сторіччя.

Під цією спорудою залягав стерильний шар мулу, проте Ільчишин вирішив перевірити його на предмет раніших нашарувань.

"І тут сталося неймовірне! – розповідає археолог, – Під шаром мулу приховувався цілий міський світ і життя середини XVIІ. Ми знайшли кам'яну вимостку ринкової площі, поміж тих каменів були найрізноманітніші предмети, які характеризують побут мешканців, їхнє життя і ті історичні події, що тоді вирували".

 
Скляний посуд , пляшки, келихи XVIII століття з верхніх шарів розвідкового розкопу 

Шар мулу вкрив площу Ринок після великої повені, яка затопила місто, і законсервував усе, що тоді лежало чи розміщувалося на бруківці.

Поміж каменів дослідники виявили шкаралупу лісових та волоських горіхів, насіння гречки, кісточки вишні чи черешні, кору дерев, гілки, фрагменти трісок, дощок, шкіряного одягу, взуття, керамічного та скляного посуду, монети та предмети озброєння, прикраси – намистини, бісер.

Через вплив часу та сильної кислотності металеві предмети окиснилися, тож монети й вироби з кольорового металу атрибутувати вкрай важко.

 
Бойова сокира, наконечник стріли до лука та ніж XVII століття 

Знайдені також предмети зброї – алебарда, ніж і наконечник стріли свідчать про причини повені.

"Вони підказують нам про те , з чим пов'язана та повінь – найімовірніше, що ця подія трапилась якраз в період Зборівської битви 1649 року. У той час турки могли розграбувати місто і розібрати греблю. Залозецький став на той час мав більше 1000 га площі і був у 4 рази більший, ніж зараз. А старе місто знаходилось нижче по течії від ставу. І величезна кількість води і мулу миттєво заполонила долину Серету і, відповідно, затопила місто, тим самим "заморозивши" ту мить міського життя і побуту", – пояснює Ільчишин.

 
Керамічна кахля 2 половини XVII сторіччя з рослинним орнаментом 

Археолог підкреслює, що археологічна пам'ятка Старі Залізці, в якій збереглися дерев'яна забудова та дерев'яні й органічні предмети, єдина така на Тернопільщині.

Ширші археологічні дослідження заплановані на наступний рік.

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.