Князь Володимир, Сірко й Зимовий похід. Військові частини отримали нові назви. СПИСОК

Підрозділи Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України отримали нові почесні найменування на честь полководців Русі,козаччини, діячів Української революції та сучасної війни з Росією.

Як повідомляє "Новинарня", відповідний указ президента Зеленського озвучили сьогодні на Софійській площі в Києві після церемонії урочистого підняття Державного Прапора України.

Глава держави вручив стрічки з почесними найменуваннями до прапорів командирам підрозділів. Згідно з указом президента:

  • 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ присвоєно почесне найменування імені Лицарів Зимового Походу (похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом генерала Михайла Омеляновича-Павленка 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.);
  • 92-й окремій механізованій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Кошового отамана Івана Сірка (Іван Сірко; 1605-1680, український полководець, козацький ватажок, полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового);
  • 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Костянтина Пестушка (Костянтин Пестушко, він же Кость Степовий-Блакитний, 1898-1921, український військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру);
  • 456-й бригаді транспортної авіації ПС ЗСУ – почесне найменування імені Дмитра Майбороди (Дмитро Майборода, 1980-2014, командир екіпажу літака Ан-26 456-ї бригади, який загинув 14 липня 2014-го, відвівши підбитий російською ракетою транспортний літак від населених пунктів на Луганщині; Герой України);
  • Південному територіальному управлінню Національної гвардії України присвоєно почесне найменування Одеське; 
  • 15-му полку Національної гвардії – почесне найменування Слов'янський;
  • 105-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені князя Володимира Великого;
  • 17-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені полковника Олександра Жуковського (Олександр Жуковський, 1884-?, український громадсько-політичний та військовий діяч, полковник Армії УНР, Військовий міністр УНР).

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.