До 30-ї річниці "Балтійського шляху" в Вільнюсі підготували гігантську інсталяцію. ФОТО

Гігантська інсталяція з 2145 старих радіоприймачів звучатиме в унісон ввечері 23 серпня на Соборній площі у Вільнюсі. Рекорд фіксуватиме литовське агентство Factum.

Унікальна конструкція під назвою "Одна хвиля" є частиною ювілейної програми, присвяченої 30-річчю "Балтійського шляху", повідомляє "Громадське" з посиланням на литовський суспільний мовник LRT.

23 серпня 1989 року два мільйони людей із Литви, Латвії та Естонії (це біля 25% населення трьох балтійських республік на той час) сформували 650-кілометровий живий ланцюг від Вільнюса до Таллінна.
 
ФОТО: LRT

Ідею радіоінсталяції придумали спільно LRT і два молодих художники. За проектом, установка мала складатися з 650 старих радіоприймачів.

Художники зверталися до людей по радіо і телебаченню з проханням пожертвувати старими радіоприймачами і доставити їх до місцевих поштових відділень або в штаб-квартиру LRT.

 
ФОТО: LRT

У підсумку виявилося, що люди привезли майже в чотири рази більше радіоприймачів, ніж очікувалося, й інсталяція досягнула розміру 5-поверхового будинку.

Усі радіоприймачі відтворюватимуть тримовну пісню The Baltics is Waking Up, яка стала гімном Балтійського шляху і однією з найпопулярніших пісень "Співочої революції" (1987–1991 роки) у країнах Балтії.

 
Фото: LRT
 
ФОТО: LRT

Після презентації на Соборній площі у Вільнюсі інсталяцію перенесуть у музей Парку Європи просто неба неподалік столиці.

ДОВІДКА:

23 серпня 1989 року, в 50-ту річницю підписання пакту Молотова—Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, два мільйони жителів Латвії, Литви та Естонії вишикувалися у ланцюжок від Вільнюса до Таллінна через Ригу. Мирна масова громадянська акція "Балтійський шлях" внесена до Книги рекордів Гіннесса як найдовший в історії живий ланцюг, і занесена ЮНЕСКО до списку світової пам'яті.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.