До 30-ї річниці "Балтійського шляху" в Вільнюсі підготували гігантську інсталяцію. ФОТО

Гігантська інсталяція з 2145 старих радіоприймачів звучатиме в унісон ввечері 23 серпня на Соборній площі у Вільнюсі. Рекорд фіксуватиме литовське агентство Factum.

Унікальна конструкція під назвою "Одна хвиля" є частиною ювілейної програми, присвяченої 30-річчю "Балтійського шляху", повідомляє "Громадське" з посиланням на литовський суспільний мовник LRT.

23 серпня 1989 року два мільйони людей із Литви, Латвії та Естонії (це біля 25% населення трьох балтійських республік на той час) сформували 650-кілометровий живий ланцюг від Вільнюса до Таллінна.
 
ФОТО: LRT

Ідею радіоінсталяції придумали спільно LRT і два молодих художники. За проектом, установка мала складатися з 650 старих радіоприймачів.

Художники зверталися до людей по радіо і телебаченню з проханням пожертвувати старими радіоприймачами і доставити їх до місцевих поштових відділень або в штаб-квартиру LRT.

 
ФОТО: LRT

У підсумку виявилося, що люди привезли майже в чотири рази більше радіоприймачів, ніж очікувалося, й інсталяція досягнула розміру 5-поверхового будинку.

Усі радіоприймачі відтворюватимуть тримовну пісню The Baltics is Waking Up, яка стала гімном Балтійського шляху і однією з найпопулярніших пісень "Співочої революції" (1987–1991 роки) у країнах Балтії.

 
Фото: LRT
 
ФОТО: LRT

Після презентації на Соборній площі у Вільнюсі інсталяцію перенесуть у музей Парку Європи просто неба неподалік столиці.

ДОВІДКА:

23 серпня 1989 року, в 50-ту річницю підписання пакту Молотова—Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, два мільйони жителів Латвії, Литви та Естонії вишикувалися у ланцюжок від Вільнюса до Таллінна через Ригу. Мирна масова громадянська акція "Балтійський шлях" внесена до Книги рекордів Гіннесса як найдовший в історії живий ланцюг, і занесена ЮНЕСКО до списку світової пам'яті.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.