До 30-ї річниці "Балтійського шляху" в Вільнюсі підготували гігантську інсталяцію. ФОТО

Гігантська інсталяція з 2145 старих радіоприймачів звучатиме в унісон ввечері 23 серпня на Соборній площі у Вільнюсі. Рекорд фіксуватиме литовське агентство Factum.

Унікальна конструкція під назвою "Одна хвиля" є частиною ювілейної програми, присвяченої 30-річчю "Балтійського шляху", повідомляє "Громадське" з посиланням на литовський суспільний мовник LRT.

23 серпня 1989 року два мільйони людей із Литви, Латвії та Естонії (це біля 25% населення трьох балтійських республік на той час) сформували 650-кілометровий живий ланцюг від Вільнюса до Таллінна.
 
ФОТО: LRT

Ідею радіоінсталяції придумали спільно LRT і два молодих художники. За проектом, установка мала складатися з 650 старих радіоприймачів.

Художники зверталися до людей по радіо і телебаченню з проханням пожертвувати старими радіоприймачами і доставити їх до місцевих поштових відділень або в штаб-квартиру LRT.

 
ФОТО: LRT

У підсумку виявилося, що люди привезли майже в чотири рази більше радіоприймачів, ніж очікувалося, й інсталяція досягнула розміру 5-поверхового будинку.

Усі радіоприймачі відтворюватимуть тримовну пісню The Baltics is Waking Up, яка стала гімном Балтійського шляху і однією з найпопулярніших пісень "Співочої революції" (1987–1991 роки) у країнах Балтії.

 
Фото: LRT
 
ФОТО: LRT

Після презентації на Соборній площі у Вільнюсі інсталяцію перенесуть у музей Парку Європи просто неба неподалік столиці.

ДОВІДКА:

23 серпня 1989 року, в 50-ту річницю підписання пакту Молотова—Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, два мільйони жителів Латвії, Литви та Естонії вишикувалися у ланцюжок від Вільнюса до Таллінна через Ригу. Мирна масова громадянська акція "Балтійський шлях" внесена до Книги рекордів Гіннесса як найдовший в історії живий ланцюг, і занесена ЮНЕСКО до списку світової пам'яті.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.