Дослідники показали знахідки зі столиці скіфів. ВІДЕО

Археологи показали знахідки після розкопок у Більському городищі на Полтавщині.

Там, ймовірно, була розташована столиця скіфів Гелон, повідомляє Газета.UA із посиланням на канал "Центральний".

Скрін відео знахідок
Скрін відео знахідок

Дослідники натрапили на рідкісні давньоримські фібули – застібки для плащів.

"Цікаво, що ці фібули можуть чітко датувати саме поселення – друга половина ІІ століття після Р.Х.. Це кінець Мармоканських війн, і воїни після них починають розходитися і приносять такі фібули воїнського типу.

Ними римські легіонери застібали плащі. Це досить рідкісні знахідки на полтавських просторах", - розповів керівник археологічної експедиції Полтавського Національного педагогічного університету імені Володимира Короленка Роман Луговий.

Традицію користуватися фібулами принесли на нашу територію римські легіонери.

Інший знайдений артефакт ще доведеться ідентифікувати. Він схожий чи на бронзову прикрасу, чи на уламок люстерка.

Експедиції вдалося знайти деякі фрагменти кераміки, леза металевої сокири, свинцевої кулі та дві шведські монети, що відносяться до часів козаччини.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.