Окупанти розмірковують над перейменуванням Криму

Окупаційна влада Криму обговорить ідею закріпити за анексованою АРК подвійну назву Республіка Крим – Таврида.

Про це з посиланням на російські ЗМІ повідомляє "Українська правда".

З пропозицією про перейменування виступив глава національно-культурної автономії кримських греків "Таврида" Іван Шонус. На його думку, подвійна назва "дозволить закріпити за півостровом російський статус".

 

Так званий "віце-прем'єр уряду Криму, постпред республіки при президентові РФ" Георгій Мурадов вважає цю ідею гідною для обговорення в різних органах окупаційної влади в разі, якщо жителі півострова підтримають це.

За словами Мурадова, в Росії "цілий ряд регіонів, таких як Північна Осетія – Аланія, Республіка Саха (Якутія), які застосовують історичну частину в своїй назві".

У свою чергу, глава громадської палати Криму Григорій Іоффе виступив проти перейменування і назвав це "порожніми клопотами". На його думку, "гра в назви і зміна назви тільки розділить суспільство і породить непотрібні суперечки".

При цьому він підкреслив, що палата за потреби може розглянути таку ініціативу, якщо надійде "належна аргументація".

Український історик Андрій Плахонін пригадав, як схожі зміни в Криму планували нацисти. 

"Крим-Таврида в цьому проекті це щось більше Криму сьогодні – історично давніше за Кримське ханства (а, відповідно, у Киримли такі ж права вважатися корінним народом, як і у росіян), географічно – [білше за] півостров Крим. Здається, минулого разу так вільно поводилися з історією та географією Криму нацисти.

Виходить новий Generalbezirk Taurien – щось на зразок так і не реалізованого генерального округу Таврія, задуманого в Міністерстві східних окупованих територій Розенберга. Ну нічого, нацисти задумали, а їх старовинні партнери втілять. Звичайно, якщо ми з вами цій триколірній чумі не завадимо",  пише він у Facebook.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.