АНОНС: Презентація книжки "Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії"

Оповитий численними міфами, персонаж низки романів – таким тривалий час був Григорій Орлик. Однак нероманізований Орлик є не менш захопливою постаттю, яка ще чекає на справжнє визнання.

Видавництво "Темпора" і Книгарня "Є" запрошують на презентацію книжки Ірини Дмитришин про сина гетьмана Пилипа Орлика.

 

У наші дні під час франко-українських зустрічей, офіційних чи неформальних, обидві сторони незмінно згадують шлюб 1051 року між Анною Ярославною та Генріхом І, так ніби від славного, але віддаленого періоду Русі у спільній історії двох країн не було більше жодної визначної події.

Григорій Орлик, син Пилипа Орлика і хрещеник Івана Мазепи, з'явився у французькій зовнішньополітичній грі лише як зв'язковий, щоб представляти інтереси свого батька, проте після його смерті протягом близько тридцяти років він відіграватиме значну роль у дипломатії та військовій справі Франції виключно завдяки власному талантові.

Григорій Орлик продовжуватиме справу визволення козацької нації аж до своєї загибелі на полі битви у 1759 році, захищаючи інтереси Франції під час Семилітньої війни.

Непересічна доля Григорія Орлика лишалася поза увагою істориків: чого вартий той факт, що особиста роль Григорія Орлика в обранні Лещинського і, зокрема, місія супроводу Станіслава до Варшави в 1733 році, під час секретної та небезпечної подорожі, відсутня в численних біографів Лещинського, тоді як архівних матеріалів про цю подію чимало.

Авторка: Ірина Дмитришин – завідувачка кафедри українських студій в Інституті Східних Мов і Цивілізацій (Париж, Inalco – Etudes ukrainiennes). Авторка монографій, присвячених Григорію Орлику (2005) та подорожі Едуарда Ерріо до України у 1933 році (2018), упорядниця Меморандумів Григорія Орлика (2017). Перекладачка українських сучасних авторів французькою мовою.

Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 24 вересня, вівторок, 18:30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ

Вхід вільний.

Історіографія проблеми датування міста Одеса

Історія Південної України багата і різноманітна. Вивчаючи наукові напрацювання дослідників краю можна легко прослідкувати, що сучасні міста та села мають давню та тривалу історію становлення, розвитку та розквіту. Проте наприкінці XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Російської імперії, їхня історія почала змінюватись на догоду імперським інтересам. Так зникла або викривилась історія не одного населеного пункту. Не є виключенням і “Південна Пальміра” - Одеса.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.