АНОНС: У Києві пройде міжнародна конференція «Як домовитися з минулим. Пам’ять у світі постправди»

Українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші поміркують над питанням «Якою стала наша пам’ять у світі постправди?»

Центр досліджень визвольного руху, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Міжнародний фонд "Відродження" запрошують на міжнародну конференцію про відносини сучасного та історії.

 

Експерти у форматі панельних дискусій поміркують про те:

  • якою слід бути політиці національної пам'яті;
  • як вести серйозні розмови про трагедії минулого у світі шоу;
  • що таке свобода слова, стандарти і відповідальність медіа в дискусіях про минуле;
  • яких травм завдав тоталітаризм мистецтву і чи пережили ми тоталітаризм.

В обговоренні візьмуть участь українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші люди, які в тому чи іншому форматі працюють з цією сферою.

Спікери конференції: Девід Саттер (США), Лукаш Камінський (Польща), Гіоргі Канделакі (Грузія), Ізабелла Хруслінська (Польща), Матуш Корба (Словаччина) (tbc). Україна: Володимир В'ятрович, Олена Стяжкіна, Йосиф Зісельс, Костянтин Сігов, Андрій Когут, Вахтанг Кіпіані, Зураб Аласанія, Ростислав Держипільський, Ярина Ясиневич, Оксана Романюк, Ярина Цимбал, Іван Козленко, Олена Гусейнова, Ольга Духніч, Ігор Розкладай, Оксана Забужко, Микита Потураєв (tbc).

Детальна програма та розклад конференції за посиланням. Також організатори запрошують стежити за оновленнями на сторінці заходу у Фейсбуці. 

Час: 3 жовтня, четвер, 08:00—19:30

Місце: конференц-зала готелю Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1 година, час на обговорення — 1 година.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов'язкова за посиланням.

Акредитація журналістів за посиланням: або за телефоном +38 063 647 2115 

Контакт: history@cdvr.org.ua

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.