Скіфське золото: суд у Гаазі розгляне українське клопотання про відвід судді

Клопотання української сторони про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу щодо "скіфського золота", передано на розгляд суду в Гаазі.

Про це кореспондентові Укрінформу в Гаазі повідомили в Департаменті міжнародних спорів Мін'юсту.

 

"Сьогодні державу Україна було повідомлено, що клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама було передано на розгляд суду в Гаазі. Розгляд клопотання у судовому засіданні відбудеться за раніше узгодженою датою - 11.10.2019.

Водночас, провадження по суті було зупинено до вирішення питання про відвід, а тому затверджений процесуальний графік втрачає свою актуальність", - сказали у Департаменті.

6 вересня Україна подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу про "скіфське золото", і попросила відреагувати на це клопотання до 11 вересня.

Але 12 вересня секретар суду повідомив, що головуючий суддя не вбачає підстав для самовідводу. Наступного дня Україна вдруге подала клопотання про відвід судді до Апеляційного суду Амстердама.

Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді. Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії "Промнефтьстрой" у справі проти ВАТ "НК "ЮКОС", тобто, фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь "Промнефтьстрой".

А представництво інтересів "Промнефтьстрой" він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо "скіфського золота".

Як раніше повідомлялось, суд Амстердама 11 березня розпочав розгляд апеляції у справі щодо повернення в Україну колекції "скіфського золота", яке було відправлене з кримських музеїв на виставку в Нідерландах ще до окупації півострова Росією.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду. "Скіфське золото", допоки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

У липні 2019 року Апеляційний суд Амстердама відклав ухвалення остаточного рішення у цій справі. У рішенні суду йдеться, що сторонам виділено 2 місяці для надання запитуваної судом інформації, а вже потім суд розглядатиме справу далі. Таким чином, остаточного рішення можна чекати через 6-9 місяців.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.