Скіфське золото: суд у Гаазі розгляне українське клопотання про відвід судді

Клопотання української сторони про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу щодо "скіфського золота", передано на розгляд суду в Гаазі.

Про це кореспондентові Укрінформу в Гаазі повідомили в Департаменті міжнародних спорів Мін'юсту.

 

"Сьогодні державу Україна було повідомлено, що клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама було передано на розгляд суду в Гаазі. Розгляд клопотання у судовому засіданні відбудеться за раніше узгодженою датою - 11.10.2019.

Водночас, провадження по суті було зупинено до вирішення питання про відвід, а тому затверджений процесуальний графік втрачає свою актуальність", - сказали у Департаменті.

6 вересня Україна подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу про "скіфське золото", і попросила відреагувати на це клопотання до 11 вересня.

Але 12 вересня секретар суду повідомив, що головуючий суддя не вбачає підстав для самовідводу. Наступного дня Україна вдруге подала клопотання про відвід судді до Апеляційного суду Амстердама.

Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді. Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії "Промнефтьстрой" у справі проти ВАТ "НК "ЮКОС", тобто, фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь "Промнефтьстрой".

А представництво інтересів "Промнефтьстрой" він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо "скіфського золота".

Як раніше повідомлялось, суд Амстердама 11 березня розпочав розгляд апеляції у справі щодо повернення в Україну колекції "скіфського золота", яке було відправлене з кримських музеїв на виставку в Нідерландах ще до окупації півострова Росією.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду. "Скіфське золото", допоки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

У липні 2019 року Апеляційний суд Амстердама відклав ухвалення остаточного рішення у цій справі. У рішенні суду йдеться, що сторонам виділено 2 місяці для надання запитуваної судом інформації, а вже потім суд розглядатиме справу далі. Таким чином, остаточного рішення можна чекати через 6-9 місяців.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін