У Києві після реставрації відкрили давньоруський храм Спаса на Берестові. ФОТО

Київський храм Спаса на Берестові, що є пам’яткою архітектури XI—XII століть, був відкрититий після тривалої реставрації 28 вересня

Про це повідомляє Укрінформ.

Проєкт масштабних реставраційних робіт всередині храму і території навколо нього розпочався у 2017 році. Вдалося зберегти всі автентичні фрагменти пам'ятки, а також фрески доби Петра Могили.

 

Відновлюючи фрески ХVII століття, спеціалісти розпізнали під ними добре збережений шар із живописом XII століття. А під час археологічних розкопок навколо храму знайшли поховання ХV-XVIII століть, де виявили більше тисячі окремих знахідок – амулети з ікла дикої тварини, люльки, хрестики, фрагменти віконниць тощо.

 

Церква Спаса на Берестові була збудовала наприкінці XI або на початку XII ст. - можливо, коштом Володимира Мономаха. У ХV столітті храм був зруйнований кримським ханом Менґлі І Ґіреєм, після чого зберігся лише перший ярус прямокутного притвору.

 

У XVII столітті церкву реставрували в стилі українського бароко на замовлення Петра Могили. На початку ХIX століття до церкви прибудували дзвіницю у стилі класицизму. Такою вона збереглася до сьогодні. У 1990 році разом із Києво-Печерською Лаврою церква була включена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Реставраційні роботи здійснені за підтримки Міністерства культури України, КМДА, Києво-Печерського заповідника (до складу якого входить церква) за приватні і меценатські кошти.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.