У Києві після реставрації відкрили давньоруський храм Спаса на Берестові. ФОТО

Київський храм Спаса на Берестові, що є пам’яткою архітектури XI—XII століть, був відкрититий після тривалої реставрації 28 вересня

Про це повідомляє Укрінформ.

Проєкт масштабних реставраційних робіт всередині храму і території навколо нього розпочався у 2017 році. Вдалося зберегти всі автентичні фрагменти пам'ятки, а також фрески доби Петра Могили.

 

Відновлюючи фрески ХVII століття, спеціалісти розпізнали під ними добре збережений шар із живописом XII століття. А під час археологічних розкопок навколо храму знайшли поховання ХV-XVIII століть, де виявили більше тисячі окремих знахідок – амулети з ікла дикої тварини, люльки, хрестики, фрагменти віконниць тощо.

 

Церква Спаса на Берестові була збудовала наприкінці XI або на початку XII ст. - можливо, коштом Володимира Мономаха. У ХV столітті храм був зруйнований кримським ханом Менґлі І Ґіреєм, після чого зберігся лише перший ярус прямокутного притвору.

 

У XVII столітті церкву реставрували в стилі українського бароко на замовлення Петра Могили. На початку ХIX століття до церкви прибудували дзвіницю у стилі класицизму. Такою вона збереглася до сьогодні. У 1990 році разом із Києво-Печерською Лаврою церква була включена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Реставраційні роботи здійснені за підтримки Міністерства культури України, КМДА, Києво-Печерського заповідника (до складу якого входить церква) за приватні і меценатські кошти.

 

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."