У Києві після реставрації відкрили давньоруський храм Спаса на Берестові. ФОТО

Київський храм Спаса на Берестові, що є пам’яткою архітектури XI—XII століть, був відкрититий після тривалої реставрації 28 вересня

Про це повідомляє Укрінформ.

Проєкт масштабних реставраційних робіт всередині храму і території навколо нього розпочався у 2017 році. Вдалося зберегти всі автентичні фрагменти пам'ятки, а також фрески доби Петра Могили.

 

Відновлюючи фрески ХVII століття, спеціалісти розпізнали під ними добре збережений шар із живописом XII століття. А під час археологічних розкопок навколо храму знайшли поховання ХV-XVIII століть, де виявили більше тисячі окремих знахідок – амулети з ікла дикої тварини, люльки, хрестики, фрагменти віконниць тощо.

 

Церква Спаса на Берестові була збудовала наприкінці XI або на початку XII ст. - можливо, коштом Володимира Мономаха. У ХV столітті храм був зруйнований кримським ханом Менґлі І Ґіреєм, після чого зберігся лише перший ярус прямокутного притвору.

 

У XVII столітті церкву реставрували в стилі українського бароко на замовлення Петра Могили. На початку ХIX століття до церкви прибудували дзвіницю у стилі класицизму. Такою вона збереглася до сьогодні. У 1990 році разом із Києво-Печерською Лаврою церква була включена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Реставраційні роботи здійснені за підтримки Міністерства культури України, КМДА, Києво-Печерського заповідника (до складу якого входить церква) за приватні і меценатські кошти.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.