Болгарія – Росії: «Це не було «визволення»

МЗС Болгарії заявило, що "визволення" країни в 1944 році принесло репресії, придушення громадянської самосвідомості та хибний економічний розвиток і просить дипломатів РФ не вживати "сумнівний історичний термін".

Про це повідомляє сайт DW.

Міністерство закордонних справ Болгарії звернулося до російського посольства в Софії з офіційною заявою, в якому попросило не вживати "сумнівний історичний термін (визволення)" в контексті приходу радянських військ в 1944 році.

Текст відповідної заяви опубліковано на сайті МЗС Болгарії у вівторок, 3 вересня.

Приводом для звернення стала виставка Російського культурно-інформаційного центру "75 років визволення Східної Європи від нацизму", що має відкритися в Софії 9 вересня.

"Не заперечуючи внеску СРСР у розгром нацизму в Європі, ми не повинні заплющувати очі на той факт, що багнети Радянської Армії принесли народам Центральної та Східної Європи пів століття репресій, придушення громадянської свідомості, хибний економічний розвиток і відірваність від розвинених європейських країн", - йдеться в заяві.

Крім того, "СРСР оголосив війну Болгарії, коли до влади тільки-но прийшов новий демократичний уряд, що оголосив припинення зв'язків з нацистською Німеччиною", - нагадує МЗС Болгарії.

Тим часом посольство Росії в Болгарії повідомило на своїй Facebook-сторінці, що "збентежене" заявою болгарського МЗС:

"Виставка спрямована виключно на ознайомлення болгарської громадськості з архівними матеріалами з російських фондосховищ", - написали російські дипломати.

 

Нагадуємо. У жовтні 2014 року з подібними словами звертався до української аудиторії і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович

"Термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.