Глава МВС Мордовії, прокурор і єпископ принесли на «Безсмертний полк» портрет одного і того ж ветерана. ФОТО

У Мордовії глава регіонального МВС Юрій Арсентьєв, прокурор республіки Олександр Філімонов і єпископ Ардатовський і Атяшевський Веніамін прийшли на акцію «Безсмертний полк» з портретом одного і того ж ветерана.

Про це повідомляє канал «Дождь».

Фото з пабліку «Омбудсмен поліції»
Фото з пабліку «Омбудсмен поліції»

Фотографії з ходи виклала у соціальну мережу «ВКонтакте» прес-служба МВС Мордовії, уточнивши, що керівники і співробітники правоохоронних органів несли фотографії своїх родичів.

Зараз ця фотогалерея недоступна. На кадрах видно, що портрети ветерана підписані різними іменами: Кудашкін Матвій Андрійович і Кудашкін Андрій Матвійович.

«Дождь» припускає, що це Матвій Андрійович Кудашкін, що народився в Мордовії в 1905 році, кавалер ордена Вітчизняної війни II ступеня.

Читайте також:

У російський «Безсмертний полк» потрапив відомий нацист – Гейдріх. ФОТО

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.