Спецпроект

Незабаром почнеться показ фільму Агнешкі Голланд про Голодомор

На офіційній facebook-сторінці фільму «Ціна правди» з’явилася інформація про початок показу та постер для українського прокату.

"Нагадуємо, що стрічка розповідає історію Гарета Джонса — молодого амбітного журналіста, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні", — ідеться в повідомленні на офіційній facebook-сторінці фільму "Ціна правди".

Фільм заснований на реальних подіях.

Джонс кілька разів відвідував СРСР на початку 1930-х років, коли тривала політика форсованої колективізації.

Після повернення на Захід Гарет Джонс у серії статей для газет Manchester Guardian і The New York American описав усі подробиці масових смертей від сталінського штучного голоду в Україні.

Джонс був одним із перших, хто розповів про штучний голод у західній пресі.

Фільм зняла польська режисерка Агнешка Холланд, голова Європейської кіноакадемії, номінантка кінопремій "Оскар" і BAFTA. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Шотландії (Велика Британія).

В український прокат фільм вийде під назвою "Ціна правди" 28-29 листопада.

Світова прем'єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі в лютому 2019 року. Головну роль виконав Джеймс Нортон, відомий за фільмами "Війна і мир", "Щаслива долина" і "МакМафія".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.