УГКЦ встановлює Орден митрополита Андрея Шептицького

Глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) 15 жовтня підписав декрет щодо встановлення і проголошення Ордена митрополита Андрея Шептицького

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.

 

"Плекаючи пам'ять про праведного митрополита Андрея, Синод Єпископів УГКЦ, який проходив у Львові-Брюховичах 2-11 вересня 2018 року Божого, вирішив встановити для відзначення певних осіб за особливі заслуги Орден митрополита Андрея Шептицького як найвищу нагороду Отця і Глави УГКЦ", – зазначено в декреті.

Окремим декретом глава УГКЦ проголосив Статут про Орден митрополита Андрея Шептицького. Рішення про відзначення Орденом приймає Отець і Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, отримавши згоду членів Постійного Синоду. 

"Орденом можуть бути нагороджені фізичні особи, громадські чи церковні інституції, представники Церков і релігійних спільнот, а також світські особи, зокрема громадські діячі, які своєю працею втілюють в життя принципи і засади, якими жив і служив Церкві і народові праведний митрополит Андрей Шептицький", - повідомляється у Статуті. 

Підставами для нагородженням Орденом є: 

- активна громадсько-суспільна позиція у протистоянні злу;

- моральний авторитет, визнаний Церквою чи суспільством;

- самовіддана праця у плеканні та захисті християнських цінностей, таких як право на життя, свободу і особисту гідність;

- громадянська мужність, самопожертва, подвиг (героїчний суспільно-значимий вчинок);

- подвижництво у сфері міжнаціонального примирення, міжрелігійного та екуменічного діалогу, церковно-державно-суспільних відносин;

- державницька позиція, поєднана з високим моральним авторитетом;

- тривала та послідовна державотворча діяльність на християнських засадах;

- втілення основних принципів соціального вчення Церкви у всіх сферах суспільного життя;

- захист інтересів Церкви;

- розвиток духовності та автентичного патріотизму.

До комплекту відзнаки Ордена входять: знак, мініатюра, розетка і грамота.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.