УГКЦ встановлює Орден митрополита Андрея Шептицького

Глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) 15 жовтня підписав декрет щодо встановлення і проголошення Ордена митрополита Андрея Шептицького

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.

 

"Плекаючи пам'ять про праведного митрополита Андрея, Синод Єпископів УГКЦ, який проходив у Львові-Брюховичах 2-11 вересня 2018 року Божого, вирішив встановити для відзначення певних осіб за особливі заслуги Орден митрополита Андрея Шептицького як найвищу нагороду Отця і Глави УГКЦ", – зазначено в декреті.

Окремим декретом глава УГКЦ проголосив Статут про Орден митрополита Андрея Шептицького. Рішення про відзначення Орденом приймає Отець і Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, отримавши згоду членів Постійного Синоду. 

"Орденом можуть бути нагороджені фізичні особи, громадські чи церковні інституції, представники Церков і релігійних спільнот, а також світські особи, зокрема громадські діячі, які своєю працею втілюють в життя принципи і засади, якими жив і служив Церкві і народові праведний митрополит Андрей Шептицький", - повідомляється у Статуті. 

Підставами для нагородженням Орденом є: 

- активна громадсько-суспільна позиція у протистоянні злу;

- моральний авторитет, визнаний Церквою чи суспільством;

- самовіддана праця у плеканні та захисті християнських цінностей, таких як право на життя, свободу і особисту гідність;

- громадянська мужність, самопожертва, подвиг (героїчний суспільно-значимий вчинок);

- подвижництво у сфері міжнаціонального примирення, міжрелігійного та екуменічного діалогу, церковно-державно-суспільних відносин;

- державницька позиція, поєднана з високим моральним авторитетом;

- тривала та послідовна державотворча діяльність на християнських засадах;

- втілення основних принципів соціального вчення Церкви у всіх сферах суспільного життя;

- захист інтересів Церкви;

- розвиток духовності та автентичного патріотизму.

До комплекту відзнаки Ордена входять: знак, мініатюра, розетка і грамота.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.