З'явилися знімки ремонту церкви на Львівщині, заради якого знищили автентичні старі розписи. ФОТО

Стало відомо, як виглядатимуть стіни греко-католицької церкви селища Славське Львівської області, через які раніше виник скандал

Фото результатів ремонту з'явилися на сторінці Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

 
Андріан Кліщ, ЛОО Українське товариство охорони пам'яток історії та культури

На знімках видно, що для ремонту використано звичайну заводську керамічну плитку.

 
АНДРІАН КЛІЩ, ЛОО УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

"Як у гарній ванній кімнаті" - пише один із коментаторів у Facebook.

 
АНДРІАН КЛІЩ, ЛОО УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Нагадаємо, у травні 2019 року церква опинилася в центрі скандалу. Заради ремонту були знищені настінні розписи художників Модеста Сосенка (1875-1920) і Юліана Буцманюка (1885-1967). Оскільки церква з 1994 року є пам'яткою архітектури місцевого значення, без відповідних дозволів і експертної оцінки починати ремонт не мали права. Представники релігійної громади говорять, що вони розпочали ремонт, оскільки розписи й дерев'яний інтер'єр були в неналежному стані, і це становило небезпеку для їхнього життя. Настоятель церкви о. Андрій Петришин пояснював комісії фахівців, що у храмі цінний лише іконостас, який громада зберегла, а настінні розписи кілька разів перемальовувались у радянський час і не були автентичні. Однак, за словами реставраторів і мистецтвознавців автентичні розписи Модеста Сосенка можна було відновити, знявши нашарування, зроблені у радянський час. Львівська ОДА заявила про намір позбавити громаду права власності на храм Успіння Богородиці в судовому порядку.

 
Фрагменти розписів, які було втрачено під час ремонту
FB LEON SERG

ДОВІДКА:

Церкву в Славську збудували у 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. Настінні розписи зробив відомий і прогресивний на той час художник Модест Сосенко за участі Юліана Буцманюка.

Храм оформили й керамічною плиткою, виготовленою на славетній фабриці кахлевих печей Івана Левинського, знаного у кінці ХІХ -на початку ХХ століття архітектора. 10 липня 1902 року митрополит Греко-католицької церкви Андреєй Шептицьким освітив храм як церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

 
Залишки розписів
Фото комісії ОДА

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.