З'явилися знімки ремонту церкви на Львівщині, заради якого знищили автентичні старі розписи. ФОТО

Стало відомо, як виглядатимуть стіни греко-католицької церкви селища Славське Львівської області, через які раніше виник скандал

Фото результатів ремонту з'явилися на сторінці Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

 
Андріан Кліщ, ЛОО Українське товариство охорони пам'яток історії та культури

На знімках видно, що для ремонту використано звичайну заводську керамічну плитку.

 
АНДРІАН КЛІЩ, ЛОО УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

"Як у гарній ванній кімнаті" - пише один із коментаторів у Facebook.

 
АНДРІАН КЛІЩ, ЛОО УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Нагадаємо, у травні 2019 року церква опинилася в центрі скандалу. Заради ремонту були знищені настінні розписи художників Модеста Сосенка (1875-1920) і Юліана Буцманюка (1885-1967). Оскільки церква з 1994 року є пам'яткою архітектури місцевого значення, без відповідних дозволів і експертної оцінки починати ремонт не мали права. Представники релігійної громади говорять, що вони розпочали ремонт, оскільки розписи й дерев'яний інтер'єр були в неналежному стані, і це становило небезпеку для їхнього життя. Настоятель церкви о. Андрій Петришин пояснював комісії фахівців, що у храмі цінний лише іконостас, який громада зберегла, а настінні розписи кілька разів перемальовувались у радянський час і не були автентичні. Однак, за словами реставраторів і мистецтвознавців автентичні розписи Модеста Сосенка можна було відновити, знявши нашарування, зроблені у радянський час. Львівська ОДА заявила про намір позбавити громаду права власності на храм Успіння Богородиці в судовому порядку.

 
Фрагменти розписів, які було втрачено під час ремонту
FB LEON SERG

ДОВІДКА:

Церкву в Славську збудували у 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. Настінні розписи зробив відомий і прогресивний на той час художник Модест Сосенко за участі Юліана Буцманюка.

Храм оформили й керамічною плиткою, виготовленою на славетній фабриці кахлевих печей Івана Левинського, знаного у кінці ХІХ -на початку ХХ століття архітектора. 10 липня 1902 року митрополит Греко-католицької церкви Андреєй Шептицьким освітив храм як церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

 
Залишки розписів
Фото комісії ОДА

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.