Представники Медведчука не прийшли на суд по "Справі Василя Стуса". ВІДЕО

Перше засідання щодо позову Віктора Медведчука з вимогою заборонити книгу "Справа Василя Стуса" відбулося в Дарницькому суді Києва 2 жовтня

Ані самого Медведчука, ані його представника в залі суду не було. Як повідомила суддя Марина Заставенко, адвокат заздалегідь попередив, що у цей день перебуватиме за кордоном, і просив перенести засідання на іншу дату.

 
Вікторія Рощина, hromadske

Натомість на суді були присутні укладач книги, головний редактор "Історичної правди" Ваханг Кіпіані з захисником та представники інших відповідачів - видавництва "Віват" та типографії "Юнісофт". Оскільки справа набула розголосу, на засідання прийшли активісти, що підтримують відповідачів, та журналісти.

Адвокати під час спілкування з пресою зазначили, що фрази, до яких є презензії в Медведчука, містять оціночні судження, на які-будь-хто має право. Вони назвали некоректною вимогу позивачала заборонити розповсюдження книги "в будь-якій формі на будь-якій території", оскільки це суперечить юрисдикції українських судів. 

Представники відповідачів просили суд дати їм ще час на підготовку відзиву, оскільки вони запізно дізнлися про позов. Суддя задовольнила їхнє клопотання, надавши ще 5 днів.

Наступне засідання було призначено на 13 грудня. Розпочнеться воно о 10:00.

"Історична правда" вела стрім засідання: відео 1, відео 2, відео 3.

Нагадаємо, 29 серпня Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Цивільний позов поданий на "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Зараз в Україні перебуває білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич. Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.