Представники Медведчука не прийшли на суд по "Справі Василя Стуса". ВІДЕО

Перше засідання щодо позову Віктора Медведчука з вимогою заборонити книгу "Справа Василя Стуса" відбулося в Дарницькому суді Києва 2 жовтня

Ані самого Медведчука, ані його представника в залі суду не було. Як повідомила суддя Марина Заставенко, адвокат заздалегідь попередив, що у цей день перебуватиме за кордоном, і просив перенести засідання на іншу дату.

 
Вікторія Рощина, hromadske

Натомість на суді були присутні укладач книги, головний редактор "Історичної правди" Ваханг Кіпіані з захисником та представники інших відповідачів - видавництва "Віват" та типографії "Юнісофт". Оскільки справа набула розголосу, на засідання прийшли активісти, що підтримують відповідачів, та журналісти.

Адвокати під час спілкування з пресою зазначили, що фрази, до яких є презензії в Медведчука, містять оціночні судження, на які-будь-хто має право. Вони назвали некоректною вимогу позивачала заборонити розповсюдження книги "в будь-якій формі на будь-якій території", оскільки це суперечить юрисдикції українських судів. 

Представники відповідачів просили суд дати їм ще час на підготовку відзиву, оскільки вони запізно дізнлися про позов. Суддя задовольнила їхнє клопотання, надавши ще 5 днів.

Наступне засідання було призначено на 13 грудня. Розпочнеться воно о 10:00.

"Історична правда" вела стрім засідання: відео 1, відео 2, відео 3.

Нагадаємо, 29 серпня Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Цивільний позов поданий на "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.