Суддя, який визнав Стуса “особливо небезпечним рецидивістом”, “вибив” собі підвищення пенсії

Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов колишнього судді Київського обласного суду Петра Фещенка та зобов’язав Пенсійний фонд провести йому перерахунок у виплаті щомісячного довічного грошового утримання. Свого часу колишній служитель Феміди був головуючим у кримінальній справі, де українського поета Василя Стуса звинувачували в “антирадянській діяльності та пропаганді”.

Про це повідомляє Главком.

 

Зазначають, що колишній служитель Феміди наголосив у позові, що отримує щомісячну пенсію у розмірі 90% суддівської винагороди. Однак після зміни самого розміру виплат позивач почав домагатися перерахунку коштів у Головному управлінні Пенсійного фонду в Києві.

Зокрема, наполягав на перерахунку, починаючи з січня 2020 року. Для цього надав довідку вже ліквідованого Апеляційного суду Київської області. Натомість Пенсійний фонд відповів відмовою.

Тоді Фещенко у березні 2021 року подав до суду. Окружний адмінсуд з'ясував, що право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші, які працювали суддями й вийшли у відставку.

Окремо суд посилався на твердження Конституційного суду, який вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує чинний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично.

До прикладу, нині оклад судді апеляційного суду становить понад 105 тисяч гривень.

Окружний адмінсуд зробив висновок, що в екссудді Фещенка з'явилася підстава на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання після рішення Конституційного суду від 18 лютого 2020 року, який визнав неконституційним один із пунктів закону про судоустрій і статус суддів.

Крім цього, суд стягує з Пенсійного фонду на користь позивача 908 гривень судового збору.


Як відомо, Петро Фещенко був головуючим у кримінальній справі за обвинуваченням українського поета Василя Стуса в "антирадянській діяльності та пропаганді". 2 жовтня 1980 року Фещенко дав Василю Стусу 10 років тюрми, половину з яких поет мав відбути у виправно-трудовій колонії, звідки той так і не повернувся. Суд також визнав Стуса "особливо небезпечним рецидивістом".

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.