В Іспанії перепоховали диктатора Франко. ВІДЕО

Дискусії про перепоховання Франко тривали два роки.

Про це повідомляє Джеркало Тижня.

 

Біля Мадрида з мавзолею в меморіальному комплексі "Долина полеглих" ексгумували останки глави Іспанії Франсиско Франко. На нове місце перезахоронення останки перевезли з допомогою вертольота.

Франко поховали в цинковій труні, яку помістили у дерев'яний саркофаг на кладовищі Ель-Пардо-Мінгоррубіо поруч з його дружиною Кармен Поло. У дерев'яного гробу є ушкодження, але його вирішили не замінювати для перепоховання.

Для конфіденційності та виключення спроб втручання у ексгумацію іспанський уряд заборонив використовувати камери і мобільні телефони 22-м членам родини Франко, представникам державних органів і працівникам, яких допустили в мавзолей.

Біля кладовища зібралися з плакатами прихильники Франко, вони вигукували: "Хай живе Франко!".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.