АНОНС: “Чорнобильське досьє КҐБ" презентують в Лондоні

У столиці Великої Британії відбудеться презентація збірника документів “Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період”.

У виданні, що з'явилося навесні 2019 року, передусім зібрано документи, що висвітлюють моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про масштабне "ядерне лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.

 

Окремі блоки документів представляють інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС у післяаварійний період (1987–1991 рр.), заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта "Укриття", ситуацію в зоні відчуження та Протоколи засідань Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ з питань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

У презентації візьмуть участь:

Андрій Когут, керівник проекту видання збірника документів, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир Бірчак, укладач книги, керівник академічних програм ЦДВР, редактор сайту "Історична правда";

Галина Аккерман, есеїст, кураторка присвяченої Чорнобилю виставки в Центрі сучасної культури Барселони в 2006 році, авторка книги "Traverser Tchernobyl" ("Пройти через Чорнобиль", Premier Parallèle, Paris, 2016);

Вікторія Івлєва, журналістка, авторка фотографій Чорнобильської АЕС, зроблених в 1990 році і відзначених премією World Press Photo - 1990.

Модератор: Ольга Романова, журналістка, правозахисниця, голова організації "Русь сидящая".

Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Центру досліджень визвольного руху на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.

Час: 31 жовтня, четвер, 19:00

Місце: The Open Russia Club, 67 Wimpole Street, London.

Сторінка заходу.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.