АНОНС: “Чорнобильське досьє КҐБ" презентують в Лондоні

У столиці Великої Британії відбудеться презентація збірника документів “Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період”.

У виданні, що з'явилося навесні 2019 року, передусім зібрано документи, що висвітлюють моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про масштабне "ядерне лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.

 

Окремі блоки документів представляють інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС у післяаварійний період (1987–1991 рр.), заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта "Укриття", ситуацію в зоні відчуження та Протоколи засідань Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ з питань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

У презентації візьмуть участь:

Андрій Когут, керівник проекту видання збірника документів, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир Бірчак, укладач книги, керівник академічних програм ЦДВР, редактор сайту "Історична правда";

Галина Аккерман, есеїст, кураторка присвяченої Чорнобилю виставки в Центрі сучасної культури Барселони в 2006 році, авторка книги "Traverser Tchernobyl" ("Пройти через Чорнобиль", Premier Parallèle, Paris, 2016);

Вікторія Івлєва, журналістка, авторка фотографій Чорнобильської АЕС, зроблених в 1990 році і відзначених премією World Press Photo - 1990.

Модератор: Ольга Романова, журналістка, правозахисниця, голова організації "Русь сидящая".

Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Центру досліджень визвольного руху на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.

Час: 31 жовтня, четвер, 19:00

Місце: The Open Russia Club, 67 Wimpole Street, London.

Сторінка заходу.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін