АНОНС: “Чорнобильське досьє КҐБ" презентують в Лондоні

У столиці Великої Британії відбудеться презентація збірника документів “Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період”.

У виданні, що з'явилося навесні 2019 року, передусім зібрано документи, що висвітлюють моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про масштабне "ядерне лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.

 

Окремі блоки документів представляють інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС у післяаварійний період (1987–1991 рр.), заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта "Укриття", ситуацію в зоні відчуження та Протоколи засідань Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ з питань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

У презентації візьмуть участь:

Андрій Когут, керівник проекту видання збірника документів, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир Бірчак, укладач книги, керівник академічних програм ЦДВР, редактор сайту "Історична правда";

Галина Аккерман, есеїст, кураторка присвяченої Чорнобилю виставки в Центрі сучасної культури Барселони в 2006 році, авторка книги "Traverser Tchernobyl" ("Пройти через Чорнобиль", Premier Parallèle, Paris, 2016);

Вікторія Івлєва, журналістка, авторка фотографій Чорнобильської АЕС, зроблених в 1990 році і відзначених премією World Press Photo - 1990.

Модератор: Ольга Романова, журналістка, правозахисниця, голова організації "Русь сидящая".

Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Центру досліджень визвольного руху на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.

Час: 31 жовтня, четвер, 19:00

Місце: The Open Russia Club, 67 Wimpole Street, London.

Сторінка заходу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.