Спецпроект

Шоста канадська провінція визнала Голодомор геноцидом

Законодавча асамблея канадської провінції Британська Колумбія ухвалила Закон про День пам’яті українського Голодомору, який визнає геноцидом штучний голод 1932-33 років. Голосування пройшло 29 жовтня.

Про це повідомило посольство України в Канаді.

 
Будівля Законодавчої асамблеї провінції Британська Колумбія

"Голодомор був навмисно спланованим та здійсненим радянським режимом, щоб системно знищити прагнення українського народу до вільної та незалежної України", – йдеться у документі. 

Закон встановлює, що кожну четверту суботу листопада Британська Колумбія офіційно відзначатиме День пам'яті жертв Голодомору в Україні та геноциду.  

Як зазначає канадське видання Vicnews, проект розробив депутат від "Зеленої партії Британської Колумбії" Ендрю Уівер.

"Мій дід та його родина пережили Голодомор. Він та його дружина разом з моєю матір'ю та її побратимами після Другої світової війни вирушили до Канади", - розповів він.

Британська Колумбія стала шостою провінцією Канади, що визнала Голодомор актом геноциду. На державному рівні закон про Голодомор діє у Канаді з 2008 року.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.