Білоруські археологи знайшли печатку Володимира Мономаха. ФОТО

Під час розкопок на Новому замку в білоруському Гродно мінський археолог Іван Спірін наприкінці жовтня знайшов підвісну печатку, попередньо датовану XI століттям

Про це пише сайт Гродненського державного історико-археологічного музею.

 

Такі свинцеві печатки затискалися на шнурках прикріплених до документів, наприклад листів.

Зі знахідкою працюватимуть фахівці, але вже можна припустити, що вона належить київському князю Володимиру Мономаху, батькові Гродненської княжни Агафії.

На одній стороні печатки - зображення Василія Кесарійського (небесного покровителя Мономаха, який також мав ім'я Василь) а з іншого напис давньоруською мовою з проханням про божу допомогу.

 

Такі печатки відносяться до пізнього періоду влади Володимира Мономаха (після 1113 р.).

У 1116 році Володимир Мономах видав свою дочку Агафію за князя Всеволодка Давидовича. Князь Всеволод згадується як гродненський князь в 1127 році - у першій літописній згадці про Гродно.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.