У Японії вщент згорів замок, внесений до списку ЮНЕСКО. ВІДЕО

Замок Сюрідзьо в японській префектурі Окінава згорів після 11-годинної пожежі, що сталася 31 жовтня.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на японські ЗМІ.

 
kyodonews

Замок був збудований в XIV столітті та внесений у список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пожежа почалася в залі головного корпусу замку в ніч на четвер за місцевим часом. Під час загоряння в замку не було людей, ніхто не постраждав. Причини пожежі з'ясовуються.

Вогонь поширився на площі понад 6 тисяч квадратних метрів і повністю знищив сім будівель, включаючи головний будинок комплексу.

 
kyodonews

Як повідомляє місцева поліція, перед пожежею в замку проходив фестиваль культури держави Рюкю, та 30 жовтня персонал активно готувався до одного з святкових заходів.

Генеральний секретар японського уряду Йосіхіде Суга в четвер повідомив, що влада докладе всіх зусиль для відновлення замку.

Замок Сюрідзьо був побудований в XIV - XV століттях і вважається одним з головних символів стародавньої культури Окінави. Комплекс служив монаршої резиденцією за часів існування держави Рюкю.

У 1945 році під час Битви за Окінаву в підвалі замку розташовувався штаб Імператорської армії Японії. 25-27 травня замок обстрілювала артилерія американського лінкора "Міссісіпі", після чого там сталася пожежа.

 
kyodonews

Замок Сюрідзі довгий час стояв в руїнах. Реставрація середньовічного пам'ятника почалася тільки в 1980-і роки, а для відвідувачів він був відкритий в 1992 році.

У 2000 році замок Сюрідзьо був визнаний частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими пам'ятками древнього царства на островах Рюкю в префектурі Окінава.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.