Копіювати дозволено: суд визнав незаконним обмеження копіювання архівних документів

Окружний адміністративний суд Києва 3 жовтня частково задовільнив позов дослідника Олександра Краковського проти Міністерства юстиції України

Рішення суду суттєво відновлює права користувачів архівів на самостійне копіювання документів в архівних установах.

 
Alex Krakovsky, facebook

Суд визнав протиправними та зобов'язув Міністерство юстиції вилучити з наказу №2438/5 "Про затвердження Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам" норми, які стосуються:

- заборони копіювання власними технічними засобами документів більше від формату а4, справ з товщиною корінця понад 4см, а також рукописи, стародруки, архівні фонди та колекції;

- обмеження типів власних технічних засобів (в наказі були дозволені лише телефони, планшети і фотоаппарати); 

- заборони копіювання з автоматизованих інформаційно-пошукових систем, баз даних архіву, облікових та довідкових документах архіву (неопубліковані описи, каталоги, картотеки).

Олександр Краковський просив суд повністю скасувати наказ Міністерства юстиції №2059/5 від 27.06.2018, як такий, що суттєво обмежує права користувачів архівів і прийнятий з порушенням процедури, оскільки не проходив громадського обговорення і регуляторного погодження. Дослідник планує продовжити боротьбу за скасування цього наказу в апеляційній інстанції. 

В коментарі "Історичній правді" Краковський нагадав, що в чинній версії наказу є норма, яка може бути інструментом цензури. "Збереглась норма, що при самостійному копіюванні дослідник заповнює анкету, яку буде підписувати директор. Директор на власний розсуд може погодити, а може й не погодити, з будь яких мотивів, що створює простір для зловживань. Фактично це є цензурування.

Там ще є різні бюрократичні моменти, які суперечать європейським підходам роботи архівів, і загалом якість цього наказу дуже низька. Але найбільш одіозні норми наказу вдалося прибрати" - розповів Олександр Краковський.

Нагадаємо, вищезгаданий наказ Мінюсту викликав обурення користувачів архівів. Заяву щодо незаконного обмеження доступу до архівів з вимогою скасувати цей наказ Мінюсту підписали 863 особи, серед яких 52 колективних підписанти (громадські організації і рухи). 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.