In memoriam. Померла багаторічна директорка Музею Ханенків

Віра Виноградова, колишня керівниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, померла 2 жовтня

Про це повідомляє сайт музею.

Працювати до Музею Ханенків (у ті часи - Київського музею західного та східного мистецтва) Віра Виноградова прийшла у 1994 році, маючи великий досвід роботи в інших закладах культури. Два роки потому вона очолила музей.

 

"Саме Віра Іллівна створила нинішній Музей Ханенків. Своєю енергією вона вдихнула нові сили у досвідчених працівників та запросила до музею нову генерацію мистецтвознавців, культурологів, істориків, філологів.

Вони впровадили нові стандарти й практики наукової роботи, музейної освіти, соціальної турботи та комунікації, обліку, збереження та реставрації, фінансової справи та господарювання", - зазначає прес-служба музею.

Саме завдяки зусиллям Виноградової був завершаений тривалий капітальний ремонт обох будівель музею. 

"Дві черги реставрації були завершені протягом 10 років - вже 1998-го відкрилася оновлена експозиція європейського мистецтва в Домі Ханенків (Терещенківська, 15), 2006-го - нова експозиція азійського мистецтва (Терещенківська, 17). Це був потужний старт нового етапу в історії музею", - написала у Facebook нинішня директорка музею Катерина Чуєва.

Музей Ханенків Віра Виноградова очолювала 22 роки. У 2018 році вона пішла з посади через стан здоров'я.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.