Спецпроект

У Відні відкрили меморіальну дошку кардиналу, що допомагав українцям під час Голодомору. ФОТО

Заходи пам'яті жертв Голодомору відбулися у австрійській столиці 12 листопада.

Про це у Facebook написав посол України в Австрії Олександр Щерба.

У Архієпископському палаці Відня відкрили дошку пам'яті Віденського кардинала Теодора Інніцера. Це був єдиний іноземний духовний лідер, який у 1933 році підняв голос на захист вмираючих від голоду українців, створивши "Комітет допомоги Украı̈ні" .

 
facebook.com/o.scherba

Як напередодні відкриття повідомляв "Укрінформ", пам'ятна дошка зроблена з каменю та має круглу форму, нагадуючи жорна. Її текст говорить про заклик кардинала від 16 жовтня 1933 року про допомогу жертвам Голодомору.

Також на дошці міститься число "163", яке буквально означає приблизну кількість зернин в 5 колосках, а в глибшому розумінні – вартість людського життя (відповідно до так званого "Закону про 5 колосків"). Дизайнером пам'ятної дошки став український архітектор Ростислав Бортник, автор присвяченого Голодомору мистецького проєкту "163".

Перед церемонією відкриття у приміщенні "Клубу Штефанплац 4" американський історик Тімоті Снайдер прочитав лекцію про Інніцера.

 

З вітальними промовами також виступили кардинал Відня Крістоф Шенборн, глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), віденський рабин Шломо Хофмейстер та Олександр Щерба.

"А ввечері був концерт української духовної музики у виконанні нашого знаменитого хору "Дударик" і оперної співачки Зоряни Кушплер - в головному храмі Австрії, соборі Святого Штефана. І вручення предстоятелем УГКЦ Блаженнійшим Святославом Шевчуком Ордена Андрея Шептицького кардиналу Крістофу Шьонборну", - пише посол.

 
 
 

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.