Спецпроект

АНОНС: Олександр Зінченко прочитає лекцію про Голодомор та його травми

Лекція історика та журналіста, заступника головного редактора "Історичної правди" Олександра Зінченка «Здолати травми Голодомору, чи зникнути?» відбудеться в Києві 14 листопада.

Недовіра до влади, байдужість до самореалізації, відсутність планів на майбутнє та низька самооцінка – це лише кілька травм, які сучасні українці успадкували від тих, хто пережив Голодомор 1932-1933 років.

 

Олександр Зінченко відповість на питання:

- Які негативні наслідки Голодомору-геноциду ми відчуваємо на собі і нині і, можливо, відчуватимуть наші діти?

- Які поведінкові стереотипи, спровоковані травмою Голодомору, ми успадкували та що з ними робити?

- Чому цінності виживання на теренах, уражених Голодомором, переважають на цінностями самореалізації?

- Як загоєння травми геноциду допоможе українцям стати успішною нацією? 

Лектор переконаний, що загоїти травми минулого є не стільки питанням безпеки, як справою існування для українців.

14 листопада, четвер, 19:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

Подія у Facebook.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.