В'ятровича не приводять до присяги, а його реєстрацію як депутата оскаржили в суді

Складання присяги народного депутата України Володимира В'ятровича мала відбутися у стінах парламенту 15 листопада, але керівники парламенту не розпочали процедуру.

Про це у Facebook пише сам Володимир В'ятрович.

 

"Я вже звик до бурхливої реакції частини депутатів щодо факту мого потрапляння в парламент. Але здивований, що сьогодні керівництво ВРУ, попри наявність потрібних документів, не приводить мене до присяги.

Адже це всеодно станеться, хай навіть через два тижні. В'ятрович у парламенті — з цим доведеться жити. Виконання законних процедур — із цим теж слід змиритися, якщо нам усім ідеться про демократичну Україну", - зазначив він.

Як передає "Новинарня" 15 листопада сам В'ятрович та нардеп від "ЄС", колишній голова парламенту Андрій Парубій влаштували у кулуарах Ради брифінг на цю тему.

"Фактично, згідно до закону, наступна дія має бути тільки одна – приведення до присяги народного депутата В'ятровича. Це формальна річ, яка виконується автоматично після того, як документи надходять у Верховну Раду.

На превеликий жаль, голова Верховної Ради на мої звернення і прохання відмовляється сьогодні оголосити приведення до присяги Володимира В'ятровича, апелюючи до того, що нібито не знайшли документи", – зазначив Парубій.

Колишній спікер виступив також у залі парламенту, повторивши вимогу привести В'ятровича до присяги вже цього дня.

У відповідь голова ВР Дмитро Разумков заявив, що ще не отримав документи з ЦВК, і тому присяга В'ятровича наразі неможлива.

З цього приводу Андрій Парубій заявляє: "Я авторитетно стверджую: документи всі від ЦВК знаходяться у Верховній Раді. Вважаю дану позицію виключно політичною від "слуг народу" і команди Зеленського, які вважають, що мова – це маніпуляція, армія – це маніпуляція. Це намагання сьогодні позбавити права В'ятровича приступити до своїх обов'язків як обраного українським народом народного депутата України".

За словами Парубія, наступне засідання парламенту відбудеться лише 2 грудня, і таким чином монобільшість намагається ще на 15-17 днів відтягнути момент, коли В'ятрович прийме присягу народного депутата України.

"Вони кричали на попередньому засіданні, що не допустять В'ятровича в Раду, і сьогодні вони намагаються це своє дуже сумнівне гасло втілити в життя", – додав Парубій, нагадавши виступ нардепа з "СН" Бужанського.

Проросійський депутат-мажоритарник зі "Слуги народу" Максим Бужанський справді виступав із трибуни ВР із закликом голосувати проти перестановок у фракції "Євросолідарність", закінчивши промову словами "Ні В'ятровичу в Раді!". Він нагадав, що "слуги народу" йшли в парламент не для того, щоб пускати туди націоналіста В'ятровича.

Сам Володимир В'ятрович у коментарі "Новинарні" також заявив, що документи з Центрвиборчкому про його реєстрацію нардепом уже перебувають в апараті ВР.

Невдовзі народна депутатка від "Європейської Солідарності" Вікторія Сюмар повідомила у соцмережі, що рішення ЦВК про реєстрацію В'ятровича як депутата ВРУ намагаються оскаржити в суді. Вона додала фото позову, який Касаційний адміністративний суд отримав 15 листопада. На її думку, саме цим пояснюється затримка з присягою.

 

Позивачем виступив Андрій Хілько - адвокат, який перед президентськими виборами 2019 року подавав позови про зняття кандидатури Володимира Зеленського. Ця подія мобілізувала електрорат Зеленського, тому низка експертів вважає, що Хілько з самого початку працював на нього. Які аргументи навів Хілько в новому позові, наразі невідомо.

Нагадаємо, на парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

14 листопада В'ятровичу видали посвідчення нардепа.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.