В'ятровича не приводять до присяги, а його реєстрацію як депутата оскаржили в суді

Складання присяги народного депутата України Володимира В'ятровича мала відбутися у стінах парламенту 15 листопада, але керівники парламенту не розпочали процедуру.

Про це у Facebook пише сам Володимир В'ятрович.

 

"Я вже звик до бурхливої реакції частини депутатів щодо факту мого потрапляння в парламент. Але здивований, що сьогодні керівництво ВРУ, попри наявність потрібних документів, не приводить мене до присяги.

Адже це всеодно станеться, хай навіть через два тижні. В'ятрович у парламенті — з цим доведеться жити. Виконання законних процедур — із цим теж слід змиритися, якщо нам усім ідеться про демократичну Україну", - зазначив він.

Як передає "Новинарня" 15 листопада сам В'ятрович та нардеп від "ЄС", колишній голова парламенту Андрій Парубій влаштували у кулуарах Ради брифінг на цю тему.

"Фактично, згідно до закону, наступна дія має бути тільки одна – приведення до присяги народного депутата В'ятровича. Це формальна річ, яка виконується автоматично після того, як документи надходять у Верховну Раду.

На превеликий жаль, голова Верховної Ради на мої звернення і прохання відмовляється сьогодні оголосити приведення до присяги Володимира В'ятровича, апелюючи до того, що нібито не знайшли документи", – зазначив Парубій.

Колишній спікер виступив також у залі парламенту, повторивши вимогу привести В'ятровича до присяги вже цього дня.

У відповідь голова ВР Дмитро Разумков заявив, що ще не отримав документи з ЦВК, і тому присяга В'ятровича наразі неможлива.

З цього приводу Андрій Парубій заявляє: "Я авторитетно стверджую: документи всі від ЦВК знаходяться у Верховній Раді. Вважаю дану позицію виключно політичною від "слуг народу" і команди Зеленського, які вважають, що мова – це маніпуляція, армія – це маніпуляція. Це намагання сьогодні позбавити права В'ятровича приступити до своїх обов'язків як обраного українським народом народного депутата України".

За словами Парубія, наступне засідання парламенту відбудеться лише 2 грудня, і таким чином монобільшість намагається ще на 15-17 днів відтягнути момент, коли В'ятрович прийме присягу народного депутата України.

"Вони кричали на попередньому засіданні, що не допустять В'ятровича в Раду, і сьогодні вони намагаються це своє дуже сумнівне гасло втілити в життя", – додав Парубій, нагадавши виступ нардепа з "СН" Бужанського.

Проросійський депутат-мажоритарник зі "Слуги народу" Максим Бужанський справді виступав із трибуни ВР із закликом голосувати проти перестановок у фракції "Євросолідарність", закінчивши промову словами "Ні В'ятровичу в Раді!". Він нагадав, що "слуги народу" йшли в парламент не для того, щоб пускати туди націоналіста В'ятровича.

Сам Володимир В'ятрович у коментарі "Новинарні" також заявив, що документи з Центрвиборчкому про його реєстрацію нардепом уже перебувають в апараті ВР.

Невдовзі народна депутатка від "Європейської Солідарності" Вікторія Сюмар повідомила у соцмережі, що рішення ЦВК про реєстрацію В'ятровича як депутата ВРУ намагаються оскаржити в суді. Вона додала фото позову, який Касаційний адміністративний суд отримав 15 листопада. На її думку, саме цим пояснюється затримка з присягою.

 

Позивачем виступив Андрій Хілько - адвокат, який перед президентськими виборами 2019 року подавав позови про зняття кандидатури Володимира Зеленського. Ця подія мобілізувала електрорат Зеленського, тому низка експертів вважає, що Хілько з самого початку працював на нього. Які аргументи навів Хілько в новому позові, наразі невідомо.

Нагадаємо, на парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

14 листопада В'ятровичу видали посвідчення нардепа.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.