В'ятровича не приводять до присяги, а його реєстрацію як депутата оскаржили в суді

Складання присяги народного депутата України Володимира В'ятровича мала відбутися у стінах парламенту 15 листопада, але керівники парламенту не розпочали процедуру.

Про це у Facebook пише сам Володимир В'ятрович.

 

"Я вже звик до бурхливої реакції частини депутатів щодо факту мого потрапляння в парламент. Але здивований, що сьогодні керівництво ВРУ, попри наявність потрібних документів, не приводить мене до присяги.

Адже це всеодно станеться, хай навіть через два тижні. В'ятрович у парламенті — з цим доведеться жити. Виконання законних процедур — із цим теж слід змиритися, якщо нам усім ідеться про демократичну Україну", - зазначив він.

Як передає "Новинарня" 15 листопада сам В'ятрович та нардеп від "ЄС", колишній голова парламенту Андрій Парубій влаштували у кулуарах Ради брифінг на цю тему.

"Фактично, згідно до закону, наступна дія має бути тільки одна – приведення до присяги народного депутата В'ятровича. Це формальна річ, яка виконується автоматично після того, як документи надходять у Верховну Раду.

На превеликий жаль, голова Верховної Ради на мої звернення і прохання відмовляється сьогодні оголосити приведення до присяги Володимира В'ятровича, апелюючи до того, що нібито не знайшли документи", – зазначив Парубій.

Колишній спікер виступив також у залі парламенту, повторивши вимогу привести В'ятровича до присяги вже цього дня.

У відповідь голова ВР Дмитро Разумков заявив, що ще не отримав документи з ЦВК, і тому присяга В'ятровича наразі неможлива.

З цього приводу Андрій Парубій заявляє: "Я авторитетно стверджую: документи всі від ЦВК знаходяться у Верховній Раді. Вважаю дану позицію виключно політичною від "слуг народу" і команди Зеленського, які вважають, що мова – це маніпуляція, армія – це маніпуляція. Це намагання сьогодні позбавити права В'ятровича приступити до своїх обов'язків як обраного українським народом народного депутата України".

За словами Парубія, наступне засідання парламенту відбудеться лише 2 грудня, і таким чином монобільшість намагається ще на 15-17 днів відтягнути момент, коли В'ятрович прийме присягу народного депутата України.

"Вони кричали на попередньому засіданні, що не допустять В'ятровича в Раду, і сьогодні вони намагаються це своє дуже сумнівне гасло втілити в життя", – додав Парубій, нагадавши виступ нардепа з "СН" Бужанського.

Проросійський депутат-мажоритарник зі "Слуги народу" Максим Бужанський справді виступав із трибуни ВР із закликом голосувати проти перестановок у фракції "Євросолідарність", закінчивши промову словами "Ні В'ятровичу в Раді!". Він нагадав, що "слуги народу" йшли в парламент не для того, щоб пускати туди націоналіста В'ятровича.

Сам Володимир В'ятрович у коментарі "Новинарні" також заявив, що документи з Центрвиборчкому про його реєстрацію нардепом уже перебувають в апараті ВР.

Невдовзі народна депутатка від "Європейської Солідарності" Вікторія Сюмар повідомила у соцмережі, що рішення ЦВК про реєстрацію В'ятровича як депутата ВРУ намагаються оскаржити в суді. Вона додала фото позову, який Касаційний адміністративний суд отримав 15 листопада. На її думку, саме цим пояснюється затримка з присягою.

 

Позивачем виступив Андрій Хілько - адвокат, який перед президентськими виборами 2019 року подавав позови про зняття кандидатури Володимира Зеленського. Ця подія мобілізувала електрорат Зеленського, тому низка експертів вважає, що Хілько з самого початку працював на нього. Які аргументи навів Хілько в новому позові, наразі невідомо.

Нагадаємо, на парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

14 листопада В'ятровичу видали посвідчення нардепа.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.