Спецпроект

У Києві презентували масштабний проект Музею Голодомору

Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у Facebook, передає Україна Молода.

 

"Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м", - зазначив Прокопів.

Архітектурний проект розроблений групою архітекторів компанії "Проектні системи" (Київ, Україна, головний архітектор Андрій Миргородський). Також залучені дві всесвітньо відомі дизайнерські компанії – Haley Sharpe Design Ltd (Канада, Великобританія) та Nizio Design International (Польща).

Відкрити музей планують на Дніпровських схилах до 90-роковин Голодомору у 2022 році.

Нагадуємо, що 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду. Це прописано в першій статті Закону "Про Голодомор 1932-1933 років".

Як відомо, жалобні заходи та вшанування пам'яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні будуть проводити 23 листопада 2019 року. Серед них, зокрема, Всеукраїнська акція "Запали свічку".

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком

Партії «хамелеони»

В Україні зареєстровано 352 політичних партії. За цим показником вона посідає перше місце в Європі. Однак партії у нас не лише активно реєструються, а й перейменовуються. 44% діючих партій хоча б раз за історію існування змінили свою назву. В останні роки кількість перейменувань партій перевищує кількість нових реєстрацій.