Спецпроект

У Києві презентували масштабний проект Музею Голодомору

Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у Facebook, передає Україна Молода.

 

"Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м", - зазначив Прокопів.

Архітектурний проект розроблений групою архітекторів компанії "Проектні системи" (Київ, Україна, головний архітектор Андрій Миргородський). Також залучені дві всесвітньо відомі дизайнерські компанії – Haley Sharpe Design Ltd (Канада, Великобританія) та Nizio Design International (Польща).

Відкрити музей планують на Дніпровських схилах до 90-роковин Голодомору у 2022 році.

Нагадуємо, що 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду. Це прописано в першій статті Закону "Про Голодомор 1932-1933 років".

Як відомо, жалобні заходи та вшанування пам'яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні будуть проводити 23 листопада 2019 року. Серед них, зокрема, Всеукраїнська акція "Запали свічку".

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.