У Польщі відкрили виставку про Голодомор

У виставково-конференційному центрі Білостоцької архієпархії можна побачити фотографії та документи, присвячені історії Голодомору в Україні. Ця виставка показує один із найбільших злочинів комуністичного режиму.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

Виставку під заголовком "Совєтський Голодомор – геноцид в Україні. Нас вбивали, бо ми – українці" привезено до Білостоку з Києва, на запрошення Музею пам'яті Сибіру.

Виставка розповідає про штучний голод, до якого влада СРСР довела у 1930-х роках. За підрахунками істориків, жертвами Голодомору могли стати 7 мільйонів українців, переважно жителі села, – сказала доктор Юлія Коцур з Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

У Польщі виставку показано вперше. Це результат співпраці музеїв з Білостоку та столиці України, – повідомив директор Музею пам'яті Сибіру, професор Войцєх Слєшинський:

"Ми починаємо вже практичну співпрацю з Україною, а точніше – з музеєм Голодомору в Києві (Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору"). Відкриваємо виставку, що розповідає про цей період, який був одним із найскладніших в історії України 20-го століття. Варто про це нагадувати, адже трагедії, яка сталася в 30-ті роки в Східній Україні, ми зазнаємо в дещо іншому вимірі після 17 вересня 1939 року вже на наших східних землях".

Нагадуємо, що 23 листопада, в Україні відзначатимуть День пам'яті жертв голодоморів. Щороку у четверту суботу листопада українці в цілому світі проводять також акцію "Запали свічку", присвячену пам'яті мільйонів жертв голодної смерті.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище