Сталіну не вдалося зламати хребет українцям, їх дух вижив - помічник Держсекретаря США. ВІДЕО

У четверту суботу листопада українці та американці Вашингтона зібралися біля меморіалу Пам’яті жертв Голодомору, щоб запалити свічки в пам'ять про мільйони українців, які були замордовані голодом під час cталінських репресій 1932-33 рр.

Про це повідомляє Голос Америки.

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У цей тиждень американці готуються до святкування Дня подяки, що також є часом для роздумів, зазначив заступник помічника Держсекретаря США Джордж Кент. Він приєднався до вечірньої церемонії разом із дружиною.

"Я думаю, що цілком доречно, що українці визначили четверту суботу листопада Днем пам'яті (жертв Голодомору), щоб згадати про трагедію Голодомору, про намагання Радянського Союзу, спробу Сталіна зламати хребет українському народові. Йому це не вдалося.

Український дух вижив, попри те, що загинули мільйони невинних. Я думаю, що ця історія розчулює американців. Ось чому у нас є цей меморіал Голодомору в центрі Вашингтонa, де майже неможливо отримати дозвіл побудову пам'ятників. І це шанс для американців побачити, ознайомитися і вшанувати загублені життя".

Сьогодні Україна знаходиться у центрі політичного скандалу із розслідуванням щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Присутність на церемонії вшанування памяті Голодомору представників адміністрації США та заяви Держдепу США є важливим сигналом незмінної підтримки України, кажуть у посольстві України.

"Заява самого Держдепартаменту важлива ще з точки зору того, що це адміністрація США", - заявив Тимчасовий повірений у справах України в США Андрій Яневський .

"Це чіткий сигнал що Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч з Україною і на захист її територіальної цілісності її незалежності пам'ятаючи нашу історію, знаючи її, вони підтримують наше майбутнє та багато все вкладають її підтримують та надихають нас на рух вперед. Ми за це вдячні і адміністрації, і Конгресу, і народу Сполучених Штатів".

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У офіційній заяві 23 листопада Державного департаменту США йдеться, що "Сьогодні на Україну знову чиниться напад. Окупація Криму Росією і продовження агресії на сході України призвели до загибелі близько 13 000 людей. Навіть тепер Москва намагається вчиняти маніпуляції і руйнувати прагнення народу України.

Однак російська зловмисна кампанія недооцінює стійкість народу України і ігнорує його прагнення кращого майбутнього. Ця кампанія приречена на провал.

Народи по всьому світу об'єднуються вшановуючи пам'ять невинних жертв Голодомору і Сполучені Штати підтверджують відданість демократії та процвітанню України, безпеці її міжнародно визнаних кордонів."

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.