Сталіну не вдалося зламати хребет українцям, їх дух вижив - помічник Держсекретаря США. ВІДЕО

У четверту суботу листопада українці та американці Вашингтона зібралися біля меморіалу Пам’яті жертв Голодомору, щоб запалити свічки в пам'ять про мільйони українців, які були замордовані голодом під час cталінських репресій 1932-33 рр.

Про це повідомляє Голос Америки.

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У цей тиждень американці готуються до святкування Дня подяки, що також є часом для роздумів, зазначив заступник помічника Держсекретаря США Джордж Кент. Він приєднався до вечірньої церемонії разом із дружиною.

"Я думаю, що цілком доречно, що українці визначили четверту суботу листопада Днем пам'яті (жертв Голодомору), щоб згадати про трагедію Голодомору, про намагання Радянського Союзу, спробу Сталіна зламати хребет українському народові. Йому це не вдалося.

Український дух вижив, попри те, що загинули мільйони невинних. Я думаю, що ця історія розчулює американців. Ось чому у нас є цей меморіал Голодомору в центрі Вашингтонa, де майже неможливо отримати дозвіл побудову пам'ятників. І це шанс для американців побачити, ознайомитися і вшанувати загублені життя".

Сьогодні Україна знаходиться у центрі політичного скандалу із розслідуванням щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Присутність на церемонії вшанування памяті Голодомору представників адміністрації США та заяви Держдепу США є важливим сигналом незмінної підтримки України, кажуть у посольстві України.

"Заява самого Держдепартаменту важлива ще з точки зору того, що це адміністрація США", - заявив Тимчасовий повірений у справах України в США Андрій Яневський .

"Це чіткий сигнал що Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч з Україною і на захист її територіальної цілісності її незалежності пам'ятаючи нашу історію, знаючи її, вони підтримують наше майбутнє та багато все вкладають її підтримують та надихають нас на рух вперед. Ми за це вдячні і адміністрації, і Конгресу, і народу Сполучених Штатів".

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У офіційній заяві 23 листопада Державного департаменту США йдеться, що "Сьогодні на Україну знову чиниться напад. Окупація Криму Росією і продовження агресії на сході України призвели до загибелі близько 13 000 людей. Навіть тепер Москва намагається вчиняти маніпуляції і руйнувати прагнення народу України.

Однак російська зловмисна кампанія недооцінює стійкість народу України і ігнорує його прагнення кращого майбутнього. Ця кампанія приречена на провал.

Народи по всьому світу об'єднуються вшановуючи пам'ять невинних жертв Голодомору і Сполучені Штати підтверджують відданість демократії та процвітанню України, безпеці її міжнародно визнаних кордонів."

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.