Сталіну не вдалося зламати хребет українцям, їх дух вижив - помічник Держсекретаря США. ВІДЕО

У четверту суботу листопада українці та американці Вашингтона зібралися біля меморіалу Пам’яті жертв Голодомору, щоб запалити свічки в пам'ять про мільйони українців, які були замордовані голодом під час cталінських репресій 1932-33 рр.

Про це повідомляє Голос Америки.

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У цей тиждень американці готуються до святкування Дня подяки, що також є часом для роздумів, зазначив заступник помічника Держсекретаря США Джордж Кент. Він приєднався до вечірньої церемонії разом із дружиною.

"Я думаю, що цілком доречно, що українці визначили четверту суботу листопада Днем пам'яті (жертв Голодомору), щоб згадати про трагедію Голодомору, про намагання Радянського Союзу, спробу Сталіна зламати хребет українському народові. Йому це не вдалося.

Український дух вижив, попри те, що загинули мільйони невинних. Я думаю, що ця історія розчулює американців. Ось чому у нас є цей меморіал Голодомору в центрі Вашингтонa, де майже неможливо отримати дозвіл побудову пам'ятників. І це шанс для американців побачити, ознайомитися і вшанувати загублені життя".

Сьогодні Україна знаходиться у центрі політичного скандалу із розслідуванням щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Присутність на церемонії вшанування памяті Голодомору представників адміністрації США та заяви Держдепу США є важливим сигналом незмінної підтримки України, кажуть у посольстві України.

"Заява самого Держдепартаменту важлива ще з точки зору того, що це адміністрація США", - заявив Тимчасовий повірений у справах України в США Андрій Яневський .

"Це чіткий сигнал що Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч з Україною і на захист її територіальної цілісності її незалежності пам'ятаючи нашу історію, знаючи її, вони підтримують наше майбутнє та багато все вкладають її підтримують та надихають нас на рух вперед. Ми за це вдячні і адміністрації, і Конгресу, і народу Сполучених Штатів".

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У офіційній заяві 23 листопада Державного департаменту США йдеться, що "Сьогодні на Україну знову чиниться напад. Окупація Криму Росією і продовження агресії на сході України призвели до загибелі близько 13 000 людей. Навіть тепер Москва намагається вчиняти маніпуляції і руйнувати прагнення народу України.

Однак російська зловмисна кампанія недооцінює стійкість народу України і ігнорує його прагнення кращого майбутнього. Ця кампанія приречена на провал.

Народи по всьому світу об'єднуються вшановуючи пам'ять невинних жертв Голодомору і Сполучені Штати підтверджують відданість демократії та процвітанню України, безпеці її міжнародно визнаних кордонів."

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".