Польща таємно повернула 100 тонн золота, яке з 1939 року зберігалося в Англії

Національний банк Польщі оголосив про завершення таємної операції з повернення до країни 100 тонн золота з банку Англії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на RMF24.

 

До акції повернення в країну польського золота були залучені кілька тисяч людей: в основному, з банківських служб безпеки. Золоті злитки протягом листопада доставлялися в Польщу літаками.

У великій таємниці літаки з золотим вантажем, вартістю понад 18 мільярдів злотих (4,2 млрд евро), приземлялися в аеропортах у Варшаві та Познані.

Потім сині вантажівки в супроводі декількох десятків військових розвозили золото в кілька десятків сховищ по всій країні.

Це золото, яке в 1939 році незадовго до початку Другої світової війни Адам Коц і Ігнатій Матушевський вивезли через Румунію, Туреччину, Сирію до Англії, де воно досі зберігалося.

Голова центробанку Адам Глапінський зізнався, що центральний банк Англії залишив частину золота для поточних розрахунків.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.