Спецпроект

У київському метро з'явиться поїзд, присвячений історії Гарета Джонса

Синьою лінією метрополітену курсуватиме поїзд, присвячений історії валлійського журналіста Гарета Джонса.

Про це пише "Столичний регіон".

 

Про журналіста і його боротьбу за правду про Голодомор розповідатимуть вісім постерів у вагонах.

"Це був натхненний, вольовий і дуже розумний чоловік, що зіграв велику роль в історії. На превеликий жаль, більшість про це не знає.

Тому ми дуже вдячні Київського метрополітену за надану можливість не тільки просувати українське кіно, а й поширювати в суспільстві важливі меседжі", – зазначила маркетинг-директор FILM.UA Group Поліна Толмачова.

Проект приурочений до виходу історичного трилера "Ціна правди". Нагадаємо, це стрічка відомої польської режисерки Агнєшки Голланд. Головний герой Гарет Джонс — журналіст, який уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932-1933 роках відбувся Голодомор.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.