У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

25 листопада фахівці пошукової україно-польської групи виявили у Львові межі братської могили на території старого цвинтаря на Збоїщах.

Про це пише радіо "Свобода".

 

Як повідомив керівник громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять"" Любомир Горбач, наразі виявлено останки близько десяти вояків.

"На те, що вони були солдатами польської армії і загинули у вересні 1939 року в обороні Львова від німецьких військ, вказують предмети, які ми знайшли під час розкопок. А це шолом, взуття, ґудзики. Останки виявили на глибині до двох метрів, розкопали могилу три на один метр. За словами очевидця, ця могила розміром 15 на три метри", – каже Любомир Горбач.

Пошукові роботи із дослідження території старого цвинтаря на Збоїщах у Львові розпочали 20 листопада. Дослідили кілька місць, на які вказували очевидці. Над похованням було сміття до метра глибини і захоронення, здійснені у радянський час.

До 60-х років минулого століття це було сільське кладовище у передмісті. Радянська влада його закрила, будуючи дорогу і будинки.

Інститут Національної пам'яті Польщі звернеться до Міністерства культури, молоді та спорту України з проханням надати дозвіл на проведення вже ексгумаційних робіт на старому цвинтарі. Вже тоді буде достеменно відомо про кількість військових, які поховані у братській могилі. За інформацією ІНП Польщі, це понад сто солдат.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.