У США випустили фейковий ролик з промовою Ніксона після загибелі Армстронга на Місяці

На Міжнародному кінофестивалі в Амстердамі була представлена інсталяція «У разі приземлення на Місяць». У ній колишній президент США Річард Ніксон, який помер в 1994 році, виголошує промову після провалу місії «Аполлон-11» в 1969-му.

Про це повідомляє birdinflight.com із посиланням на Vice.

 

Під час польоту астронавти Ніл Армстронг, Майкл Коллінз і Едвін Олдрін кілька разів ледь не загинули.

Незадовго до польоту Ніксон попросив журналіста і свого спічрайтера Вільяма Сафіра написати урочисту промову на випадок загибелі екіпажу під час висадки на Місяць. Текст називався "В разі катастрофи на Місяці". Оскільки місія була успішною, альтернативну промову ніколи не була прочитано.

"За волею долі люди, які вирушили на Місяць, щоб досліджувати світ, залишаться там, щоб спочивати з миром. [...] Кожна людина, яка буде дивитися на Місяць з настанням ночі, буде знати, що в цьому далекому світі є куточок, який назавжди залишиться частиною людства", - каже Ніксон у фейковому відео.

Над проектом працювали співробітники Центру доповненої реальності Массачусетського технологічного інституту. Спершу їм довелося візуалізувати мову Ніксона, а потім відтворити його голос. Для цього команда співпрацювала з українським стартапом Respeecher, який за допомогою нейромереж відтворює голос будь-якої людини.

"Висадка на Місяць - одна з найбільш пам'ятних історичних подій [...], так що всім буде цікава його альтернативна версія", - вважає одна з творців інсталяції Франческа Панетта.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.