Демонтований одеський барельєф Жукова передали до музею. ФОТО

Мідний барельєф із зображенням радянського військового і партійного діяча Георгія Жукова, демонтований з будівлі Одеського обласного військкомату, передали у місцевий військово-історичний музей Міністерства оборони України.

Про це пише "Думская".

Працівники музею заявили, що розмістити Жукова в експозиційних залах не вийде: дошка занадто важка.

 

"Боїмося, що проломить підлогу. Будемо думати, куди визначити, шукати місце. Може, встановимо на демонстраційному майданчику з технікою", - сказав представник установи.

 

На місці демонтованого барельєфа з'явиться пам'ятний знак жителям Одеси и області, що загинули в російсько-українській війні. Його пранують відкрити 6 грудня, у День Збройних Сил України.

 

Нагадаємо, барельєф був демонтований активістами 31 жовтня. Зображення Жукова підпадають під декомунізацію.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.