У Польщі підтвердили, що Путіна не буде на 75-річчі звільнення Аушвіца

Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президента Росії Путіна на січневих урочистих заходах, присвячених 75-річчю звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, не буде.

Про це повідомляє Польське радіо.

Аушвіц-Біркенау
Аушвіц-Біркенау
Фото: ВІКІПЕДІЯ

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президент Росії Владімір Путін не приїде на січневі урочисті заходи, присвячені 75 річниці звільнення колишнього нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Влада Польщі запросила на 75-річчя звільнення колишнього нацистського концтабору багатьох світових лідерів, зокрема, президента Росії, але нещодавно речник Кремля Дмітрій Пєсков повідомив, що "Путін не має у календарі цього візиту".

"Я підтверджую інформацію, що президент Росії не приїде. Ми хотіли, аби було високе представництво, але держави мають різні пріоритети. Ми раді тим, хто підтвердив свій приїзд.

Напевно це будуть дуже гідні святкування ювілею 75-річчя. Ми розраховуємо на добре представництво країн, котрі вважають, що це важливо", - сказав Яцек Чапутович в інтерв'ю Польському пресовому агентству (PAP).

У розмові з PAP Яцек Чапутович також зауважив, що Польща хоче не дозволити Росії шантаж проти України.

"Ми імпортуємо зі США скраплений природний газ, хочемо розбудувати мережу інтерконекторів, аби не дозволити Росії використання шантажу проти, зокрема, України", - сказав він в інтерв'ю.

Крім того, голова МЗС Польщі вчергове прокоментував питання уламків президентського літака Ту-154М, які Росія досі утримує на своїй території.

"Ми не отримали уламків, котрі є нашою власністю і Росія не бажає повернути їх нам, що, звісно, негативно впливає на наші двосторонні відносини. Ми постійно порушуємо це питання на міжнародному рівні. Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи із закликом повернути уламки не реалізується Росією.

Я звернувся з цього питання до генеральної секретарки Ради Європи, аби вона продовжувала стежити за цим питанням. Ми не можемо прийняти ситуацію, коли член організації не виконує цієї резолюції", - сказав він в розмові з PAP.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.