У Польщі підтвердили, що Путіна не буде на 75-річчі звільнення Аушвіца

Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президента Росії Путіна на січневих урочистих заходах, присвячених 75-річчю звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, не буде.

Про це повідомляє Польське радіо.

Аушвіц-Біркенау
Аушвіц-Біркенау
Фото: ВІКІПЕДІЯ

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президент Росії Владімір Путін не приїде на січневі урочисті заходи, присвячені 75 річниці звільнення колишнього нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Влада Польщі запросила на 75-річчя звільнення колишнього нацистського концтабору багатьох світових лідерів, зокрема, президента Росії, але нещодавно речник Кремля Дмітрій Пєсков повідомив, що "Путін не має у календарі цього візиту".

"Я підтверджую інформацію, що президент Росії не приїде. Ми хотіли, аби було високе представництво, але держави мають різні пріоритети. Ми раді тим, хто підтвердив свій приїзд.

Напевно це будуть дуже гідні святкування ювілею 75-річчя. Ми розраховуємо на добре представництво країн, котрі вважають, що це важливо", - сказав Яцек Чапутович в інтерв'ю Польському пресовому агентству (PAP).

У розмові з PAP Яцек Чапутович також зауважив, що Польща хоче не дозволити Росії шантаж проти України.

"Ми імпортуємо зі США скраплений природний газ, хочемо розбудувати мережу інтерконекторів, аби не дозволити Росії використання шантажу проти, зокрема, України", - сказав він в інтерв'ю.

Крім того, голова МЗС Польщі вчергове прокоментував питання уламків президентського літака Ту-154М, які Росія досі утримує на своїй території.

"Ми не отримали уламків, котрі є нашою власністю і Росія не бажає повернути їх нам, що, звісно, негативно впливає на наші двосторонні відносини. Ми постійно порушуємо це питання на міжнародному рівні. Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи із закликом повернути уламки не реалізується Росією.

Я звернувся з цього питання до генеральної секретарки Ради Європи, аби вона продовжувала стежити за цим питанням. Ми не можемо прийняти ситуацію, коли член організації не виконує цієї резолюції", - сказав він в розмові з PAP.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.