У стіні італійського музею знайшли картину Клімта «Портрет жінки». Вважалося, що її вкрали 22 роки тому

В італійському місті Пʼяченца знайшли картину австрійського художника Густава Клімта «Портрет жінки», вартість якої оцінюється в €60 мільйонів. Полотно було вкрадене в 1997 році і входило до списку найбільш розшукуваних предметів мистецтва Італії.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 

10 грудня 2019 року "Портрет жінки" виявив працівник одного з муніципальних підприємств Пʼяченци, який чистив стіни галереї Річчі Одді від плюща.

Він побачив закриту залізними дверима порожнину в стіні; всередині лежала картина, загорнена в чорний пакет для сміття. Співробітники галереї впізнали в ній "Портрет жінки" Клімта.

Вони вивчили печатки і штампи на звороті полотна і припустили, що знахідка є оригіналом (раніше спливало близько шести або семи підробок "Портрета жінки"). Однак остаточно її справжність визначить експертиза.

Вважається, що крадії планували повернутися по полотно Клімта, але не зуміли зробити це через посилені заходи безпеки в галереї Річчі Одді.

Очільник департаменту культури мерії Пʼяченци Джонатан Папамаренг піддав сумніву цю версію. По-перше, за його словами, після крадіжки територію галереї ретельно оглядали. По-друге, полотно дуже добре збереглося.

"Воно у відмінному стані. Важко повірити, що воно впродовж 22 років було заховано в стіні, близько до землі й рослин", — говорить Папамаренга.


Довідково. Густав Клімт написав картину "Портрет жінки" в 1916 або 1917 році. У 1925-му полотно купив аристократ з Пʼяченци Джузеппе Річчі Одді. Колекціонер заповідав своє зібрання предметів мистецтва місту, і після його смерті їх виставили у галереї, яка отримала його імʼя. "Портрет жінки" був найціннішим експонатом галереї Річчі Одді.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.