У Варшаві відкрили виставку до ювілею українсько-польської дипломатії. ФОТО

Виставку до 100-річчя започаткування українсько-польських дипломатичних відносин представлено у понеділок у приміщенні посольства України в Польщі.

У відкритті виставки, на якій розміщено стенди з архівними документами 1917-1921 років, взяли участь українські та польські історики, дипломати, громадські діячі та журналісти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ця виставка нагадує нам про нашу історію і заохочує ще більш активно вивчати її сторінки і додавати нам переконання в тому, що ми робимо добру роботу",- заявив під час відкриття виставки посол України в Польщі Андрій Дещиця.

У свою чергу голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш у коментарі агентству зазначила, що виставка акцентує увагу на інституційній історії.

 

"Ідея її проведення виникла не спонтанно – це частина великого проєкту, започаткована у 2017 році МЗС України та Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин.

Вона присвячена 100-літтю сучасної української дипломатичної служби та століттю встановлення дипломатичних відносин між Україною і тими державами, які справді це зробили в 1918-1919 роках", - повідомила Матяш.

 

Вона зазначила, що ця виставка, підготовлена спільно Науковим товариством, МЗС України та Польським інститутом у Києві, стартувала у вересні в Києві й цій темі було присвячено спеціальну конференцію.

За її словами, крім Варшави виставку також вже було представлено у Кракові, а також планується її показати у Любліні. Після цього, її буде також представлено у кількох містах України, зокрема найближчим часом – у Вінниці.

 

Голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин поінформувала, що виставка складається із шести стендів. Вона нагадала, що перші дипломатичні контакти між Україною і Польщею розпочалися в 1918 році, а надзвичайну дипломатичну місію УНР в Польщі було створено в 1919 році.

 

Натомість, перше дипломатичне представництво Польщі в Україні було створено за часів Гетьманату. На стендах показано також діяльність польського консульства в Одесі, українських дипломатичних місій у Варшаві та Гданську.

 

Польські історики під час заходу повідомили, що у квітні наступного року буде видано перший том документів, що стосується українсько-польських відносин, зокрема союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.


Виставку створено завдяки співпраці Міністерства закордонних справ України, Державної архівної служби України, Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, Польського Інституту у Києві, Генеральної дирекції державних архівів Польщі та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.