Сенат США одноголосно визнав геноцид вірмен, розізливши Туреччину

Сенат США 12 грудня одноголосно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен століття тому. Цей крок розлютив Туреччину і завдав удару по вже й так проблемним відносинам між Анкарою та Вашингтоном.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш, 1915 рік
Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш, 1915 рік
Фото: AFP

Туреччина засудила це рішення, яке ухвалили через місяць після офіційного візиту в Білий дім президента Туреччини Таїпа Ердогана, який користується особливим зв'язком з президентом Дональдом Трампом, на тлі завдань, що порушили відносини між двома союзниками по НАТО.

Трамп назвав свою зустріч 13 листопада з Ердоганом "чудовою", незважаючи на глибокі розбіжності, такі як закупівля Анкарою російських систем озброєння та розбіжність поглядів на політику щодо Сирії.

Палата представників під керівництвом демократів ухвалила цю резолюцію переважною більшістю в жовтні. Але після зустрічі Трампа з Ердоганом голосування в Сенаті неодноразово блокували сенатори-республіканці, однопартійці Трампа.

"Це вшанування пам'яті 1,5 мільйонів жертв першого геноциду 20 століття та сміливий крок у просуванні превентивного порядку денного. Ніколи знову", - заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У резолюції стверджується, що США визнають як геноцид вбивство 1,5 мільйона вірмен Османською імперією з 1915 по 1923 роки. Османська імперія була зосереджена в сучасній Туреччині.

Туреччина визнає, що багато вірмен, що мешкали в Османській імперії, загинули в сутичках з османськими силами під час Першої світової війни, але оскаржує цифри і заперечує, що вбивства організувались систематично і становили геноцид.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу назвав це рішення "політичним шоу", тоді як прессекретар президента Ібрагім Калін заявив, що Анкара рішуче засудила і відкинула цей захід. Резолюція не є зобов'язувальною.

Протягом десятиліть у Конгресі США затримувались заходи щодо визнання геноциду вірмен, що пояснювалося занепокоєнням щодо відносин з Туреччиною та інтенсивним лобіюванням Анкари.

Однак республіканські сенатори були розлючені придбанням Туреччиною С-400, які, за словами США, становлять загрозу для їхніх винищувачів F-35 і не можуть бути інтегровані до оборони НАТО.

Вони також почали карати Туреччину за її вторгнення 9 жовтня до Сирії. Комітет Сенату США підтримав законопроєкт у середу щодо запровадження санкцій проти Туреччини, що підштовхує Трампа до більш жорсткої лінії у цьому питанні, оскільки багато законодавців звинувачують Трампа в наданні зеленого світла Анкарі в її військовому наступі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.