Вірменія готує базу даних жертв геноциду вірмен 1915 року

Національний архів Вірменії готує унікальну базу даних жертв геноциду вірмен 1916 року в Османській імперії.

Про це пише агенція "Новости Армении" з посиланням на директора архіву Аматуні Вірабяна.

"У базі на даний момент наявна інформація про біля 100 тис. людей, робота на її створенням триває, і я не сумніваюся, що одного дня ми заявимо, що роботу завершено", — заявив Вірабян і додав, що постійно з’являються нові імена і факти, які вносяться в базу.

За його словами, база даних буде доступна тільки в електронному форматі, коли в ній буде зібрано відомості про 300 тис. вірмен, що стали жертвами геноциду 1915 року.

"Робота над створенням бази даних ведеться з 2014 року, кожного року ми поповнюємо її на біля 30 тис. імен і даних. У базі даних указано прізвище, рік народження, місце народження, час і місце смерті людини, її професія, а якщо це дитина, то вказуємо й імена батьків", — повідомив Вірабян.

Він додав, що інформацію збирають з різноманітних архівів з усього світу: з архіву вірменської єпархії Єгипту, архіву книгосховища "Нубарян Матенадаран" у Парижі й інших, однак отримати доступ до турецьких архівів поки не вдалося.

"Зараз турецькі архіви стали більш-менш загальнодоступними, порівняно з п’ятьма роками раніше, і там справді збереглися дані про переписи населення, в яких числяться також імена вірмен, які проживали в Туреччині. Однак проблема в тому, що в нас немає спеціалістів, які б володіли османською мовою для перекладу цих документів, адже вони написані не турецькою мовою, а саме османською", — сказав Вірабян.

Геноцид вірмен є першим геноцидом ХХ сторіччя. Туреччина заперечує звинувачення в масовому знищенні біля 1,5 млн вірмен у роки Першої світової війни і вкрай болісно реагує на критику з боку Заходу щодо питання вірменського геноциду.

Факт геноциду вірмен визнаний 29 країнами, зокрема: Росією, Францією, Литвою, Німеччиною, Італією, Австрією Австрії, Чилі, Греції, Кіпру, Аргентини, Бельгії, Уельсу, Швейцарією, Канадою, Польщею тощо. України серед них немає.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.