У Вірменії перейменували площу Януковича. Влада проти

Мешканці вірменського міста Спітак організували акцію з перейменування місцевої площі імені Віктора Януковича.

Про це повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Вивіска з ім'ям президента України була змінена на нову, згідно з якою площа тепер носитиме ім'я першого загиблого на Майдані активіста - українського вірменина з Дніпропетровщини Сергія Нігояна.

Учасники акції зазначили, що "факт найменування площі ім'ям Януковича - людини, подібної Асаду, Мілошевичу і Чаушеску, неможливий на території Республіки Вірменії".

Тим часом мер Спітаку Гагік Саакян заявив, що вважає перейменування площі недоречним, бо площа була названа на честь Яника "за його добрі справи", тоді як адресовані Януковичу звинувачення в загибелі людей, на думку мера, ще треба довести.

Площа в Спітаку була названа ім'ям Януковича під час його візиту до Вірменії в 2008-му - за активну участь очолюваного ним відомства у рятувальних і відновлювальних роботах після землетрусу 1988 року.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.