Спецпроект

Двадцять шостий меморіал загиблим євреям відкрили на Тернопільщині. ВІДЕО

У Козові відкрили меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках. Встановили його поблизу єврейського цвинтаря на вулиці Народичівській.

Про це розповів голова Тернопільської обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук, повідомляє UA: Суспільне.

 
Фото: UA: Суспільне

За його словами, у заході взяли участь близько ста осіб.

Директорка Козівського районного краєзнавчого музею Алла Улішак вісім років досліджувала, що відбувалося у Козівському гетто впродовж 1941-1943 років:

"Тут у кількох ямах їх було розстріляно, над цими ямами були покладені дошки, люди заходили, їх убивали. Дехто падав живим, дехто напів.

Загальна кількість осіб єврейської національності, які загинули в період з 1941 по 1943 років – 2,5 тисячі осіб, це ті які були розстріляні, а ті які загинули від голоду, холоду і тифу, який панував в Козівському гетто, то ця цифра складає 4,5 тисячі осіб".

На цьому місці 17 квітня 1943-го року розстріляли понад 1000 осіб.

Козівський селищний голова Ярослав Адамів розповідає, що чув про це місце від старожилів:

"Моєї жінки бабуся 1925 року народження, яка пережила Другу світову війну і багато інших подій розказувала, що тут проводились масові розстріли євреїв і ще після поховання земля ще гуділа тиждень, було чути стогони, так кажуть очевидці. Про це місце знають всі наші козівчани, тому тут ніхто нічого не будує, не випасають худобу".

48 тисяч гривень – вартість меморіалу. Кошти надав рабинський центру Європи, -каже директор цього центру – Ар'є Голдберг. За його словами, такі пам'ятники є в п'яти областях України.

У Тернопільській області рабинський центр Європи відновив 6 єврейських цвинтарів, повідомив Ігор Бандзарук:

"Зараз в області вже 6 цвинтарів відновлені завдяки європейській всесвітній організації. Це Яновер і Равіни вони відновлюють цвинтарі по всій Україні і Європі".

На Тернопільщині проживає близько семиста євреїв, розповів голова обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук. За його словами, на Тернопільщині – це 26 меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.