Спецпроект

Двадцять шостий меморіал загиблим євреям відкрили на Тернопільщині. ВІДЕО

У Козові відкрили меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках. Встановили його поблизу єврейського цвинтаря на вулиці Народичівській.

Про це розповів голова Тернопільської обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук, повідомляє UA: Суспільне.

 
Фото: UA: Суспільне

За його словами, у заході взяли участь близько ста осіб.

Директорка Козівського районного краєзнавчого музею Алла Улішак вісім років досліджувала, що відбувалося у Козівському гетто впродовж 1941-1943 років:

"Тут у кількох ямах їх було розстріляно, над цими ямами були покладені дошки, люди заходили, їх убивали. Дехто падав живим, дехто напів.

Загальна кількість осіб єврейської національності, які загинули в період з 1941 по 1943 років – 2,5 тисячі осіб, це ті які були розстріляні, а ті які загинули від голоду, холоду і тифу, який панував в Козівському гетто, то ця цифра складає 4,5 тисячі осіб".

На цьому місці 17 квітня 1943-го року розстріляли понад 1000 осіб.

Козівський селищний голова Ярослав Адамів розповідає, що чув про це місце від старожилів:

"Моєї жінки бабуся 1925 року народження, яка пережила Другу світову війну і багато інших подій розказувала, що тут проводились масові розстріли євреїв і ще після поховання земля ще гуділа тиждень, було чути стогони, так кажуть очевидці. Про це місце знають всі наші козівчани, тому тут ніхто нічого не будує, не випасають худобу".

48 тисяч гривень – вартість меморіалу. Кошти надав рабинський центру Європи, -каже директор цього центру – Ар'є Голдберг. За його словами, такі пам'ятники є в п'яти областях України.

У Тернопільській області рабинський центр Європи відновив 6 єврейських цвинтарів, повідомив Ігор Бандзарук:

"Зараз в області вже 6 цвинтарів відновлені завдяки європейській всесвітній організації. Це Яновер і Равіни вони відновлюють цвинтарі по всій Україні і Європі".

На Тернопільщині проживає близько семиста євреїв, розповів голова обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук. За його словами, на Тернопільщині – це 26 меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".