Медведчук проти «Справи Василя Стуса». Раунд 2

Сьогодні в Дарницькому суді Києва відбулося друге засідання щодо позову Віктора Медведчука з вимогою заборонити книгу "Справа Василя Стуса", упорядником якої є історик та журналіст Вахтанг Кіпіані.

 
ВІКТОРІЯ РОЩИНА, HROMADSKE

На першому засіданні, що відбувалося 2 жовтня, ані самого Медведчука, ані його представника в залі суду не було. Як повідомила суддя Марина Заставенко, адвокат заздалегідь попередив, що у цей день перебуватиме за кордоном, і просив перенести засідання на іншу дату.

Сьогодні представник Віктора Медведчука таки з'явився в суд.

"Історична правда" поспілкувалася із стороною відповідача у справі – адвокатом В'ячеславом Якубенком:

"Сьогодні мало відбутися продовження попереднього засідання, на яке минулого разу не з'явився представник Медведччука, ну і сам Медведчук, відповідно.

Цього разу вже був адвокат. Проте, чи навмисно, чи випадково він дещо "погрався" зі строками. Він мав надіслати усім відповідачам відповідь на відзиви. І це він мав зробити ще у жовтні.

З якихось причин, йому не вдалося зробити це вчасно і відповіді на відзиви він надіслав лише 9 грудня. Відповідно станом на сьогодні, ніхто із нас цього документу не отримав і ми не мали можливості в суді будь-яким чином коментувати позицію Медведчука та його адвоката, оскільки не бачили цього документу.

Суду нічого не залишилось, як оголосити перерву в засіданні до 7 лютого" - повідомив у коментарі В'ячеслав Якубенко.


Нагадуємо
, що 29 серпня Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території.

Цивільний позов поданий на "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.