Косівську кераміку внесли до списку ЮНЕСКО

Косівську кераміку внесли до Репрезентативного списку нематеріальної художньої спадщини людства ЮНЕСКО. Відповідне рішення ухвалили у Боготі, Колумбія.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ексміністр культури України Євгена Нищука.

 

"Чудові новини надвечір з Боготи (Колумбія)! Щойно Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства!", - повідомив Нищук.

Він зауважив, що наступна номінація, яка теж може потрапити до списку ЮНЕСКО, є кримськотатарський "Орнек".

Відомо, що кілька днів тому до Боготи на засідання 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО відправилась делегація з міста Косів, яку очолила науковець та майстриня, голова благодійної організації "БФ Автентика Гуцульщини" Марія Гринюк.

З ними у Колумбії перебував Уповноважений посол України в Республіці Перу Ігор Тумасов.

Раніше Марія Гринюк, яка працює в стилі гуцульської кераміки, розповідала, що косівська кераміка є унікальною не тому, що вона триколірна, тобто зелений, жовтий та коричневий кольори на білому тлі.

А тому, що на ній присутні образні сюжетні мотиви з життя гуцулів, австрійського війська та зображена сакральна тематика. Унікальну кераміку створюють у місті Косів, у селищі Кути та в селі Пістинь на Прикарпатті.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…