Косівську кераміку внесли до списку ЮНЕСКО

Косівську кераміку внесли до Репрезентативного списку нематеріальної художньої спадщини людства ЮНЕСКО. Відповідне рішення ухвалили у Боготі, Колумбія.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ексміністр культури України Євгена Нищука.

 

"Чудові новини надвечір з Боготи (Колумбія)! Щойно Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства!", - повідомив Нищук.

Він зауважив, що наступна номінація, яка теж може потрапити до списку ЮНЕСКО, є кримськотатарський "Орнек".

Відомо, що кілька днів тому до Боготи на засідання 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО відправилась делегація з міста Косів, яку очолила науковець та майстриня, голова благодійної організації "БФ Автентика Гуцульщини" Марія Гринюк.

З ними у Колумбії перебував Уповноважений посол України в Республіці Перу Ігор Тумасов.

Раніше Марія Гринюк, яка працює в стилі гуцульської кераміки, розповідала, що косівська кераміка є унікальною не тому, що вона триколірна, тобто зелений, жовтий та коричневий кольори на білому тлі.

А тому, що на ній присутні образні сюжетні мотиви з життя гуцулів, австрійського війська та зображена сакральна тематика. Унікальну кераміку створюють у місті Косів, у селищі Кути та в селі Пістинь на Прикарпатті.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.