У Житомирі передумали встановлювати пам’ятник Степану Бандері на місці погруддя Карлу Марксу

Пам’ятник українському політичному діячеві Степану Бандері вирішили встановити на вулиці Київській, а не на перехресті Театральної та Великої Бердичівської, як це планувалося раніше.

Про рішення встановити пам'ятник на вулиці Київській у Facebook написав депутат Житомирської обласної ради, керівник обласної організації ВО "Свобода" Сидір Кізін, передає Житомир.info.

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника
Фото: УНІАН

"Пам'ятнику Степанові Бандері в Житомирі бути! Містобудівна рада погодила його встановлення у сквері на вулиці Київській, 25/27", – зазначив Сидір Кізін.

Нагадуємо, у червні 2018 року керівниця міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Марія Бовсуновська інформувала, що пам'ятник Степану Бандері встановлять у сквері на перехресті вулиць Театральної та Великої Бердичівської, на місці колишнього погруддя Карлу Марксу.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.